Чотири бажання К. Ушинський




Чотири бажання

К. Ушинський

Була зима. Дмитрик досхочу накатався на санчатах і на ковзанах, прибіг додому рожевий, веселий і каже батькові:

— Ой, як же весело взимку! Я хотів би, щоб завжди була зима.

— Запиши своє бажання в мою кишенькову книжечку, — сказав батько.

Дмитрик записав.

Прийшла весна. Дмитрик досхочу набігався за барвистими метеликами в зеленому лузі, нарвав квітів, прибіг до батька й говорить:

— Яка прекрасна весна! Я хотів би, щоб завжди була весна.

Батько знов витяг книжку і наказав Дмитрикові записати своє бажання.

Настало літо. Дмитрик із батьком пішли на сіножать. Весь довгий час розважався хлопчик: ловив рибу, збирав ягоди, перекидався в запашному сіні, а ввечері сказав батькові:

— Я хотів би, щоб літу й кінця не було!

І це Дмитрикове бажання було записано в ту саму книжечку.

Настала осінь. У садку збирали фрукти — рожеві яблука і жовті груші.

Дмитрик сказав батькові:

— Ось найкраща пора року!

Батько розкрив свою записну книжку й показав Дмитрикові, що він те саме казав і про весну, і про зиму, і про літо.


Comments:

Залиши перший коментар

Зашили коментар

Ваш email не буде публікуватися.


*