Ігри з киданням, метанням і ловінням




МИСЛИВЦІ ТА ЗАЙЦІ

Мета: удосконалювати навички стрибків на обох ногах і метання в ціль; розвивати спритність, швидкість та вправляти в орієн­туванні в просторі.

Хід гри

Вихователь за допомогою лічилки обирає одного або двох «мисливців», які стають з одного боку майданчика, решта ді­тей — «зайці». Вони сидять у своїх «нірках», розташованих із протилежного боку майданчика. «Мисливці» обходять майданчик і удають, що шукають «зайців», потім повертаються на свої місця, ховаються за «деревами» (стільцями).

На слова вихователя:

Зайці весело стрибають,

На мисливців не чекають,

Плиг-скок, плиг-скок,

У зелений у лісок! —

«зайці» виходять на майданчик і стрибають.

На слова:

Та мисливці вже ідуть,

І рушниці всі несуть! —

«зайці» тікають до своїх «нірок», один із «мисливців» цілиться м’ячем їм під ноги і в кого влучить, того забирає із собою. «Зайці» знову виходять у «ліс» і «мисливець» ще раз полює на них, але кидає м’яч другою рукою. При повторенні гри обирають нових «мисливців».

Рекомендації до гри

Вихователеві слід стежити за тим, щоб «мисливець» кидав м’яч як правою, так і лівою рукою. «Мисливці» кидають м’яч тільки під ноги «зайцям». М’яч піднімає той, хто його кинув.

 

«Мисливець і звірі »

Серед гравців обирають одного «мисливець», решта дітей — «звірі», які тихенько домовляються, яких звірів вони зображатимуть (зайців, ведмедів, білочок та ін.). «Звірі» і «мисливець» стають на відстані 2–3 м. «Мисливець» тримає у руках невеликий гумовий

м’яч. «Звірі» промовляють:

Що за звірі? Відгадай!

Здогадаєшся — стріляй! —

і зображають тих тварин, про які заздалегідь домовилися. Якщо «мисливець» не може відгадати, тоді обирають іншого. Коли «мисливець» здогадується, кого зображують, тоді відповідає. Якщо це йому вдалося, тоді «мисливець» «стріляє» у них (кидає м’яч). Завдання дітей — ухилитися від м’яча. Якщо «мисливець» ні в кого не влучив,

тоді обирають іншого. Якщо влучив, то він отримує право на наступні спроби, поки він не промахнеться. Кращим уважається «мисливець», який влучив у більшу кількість «звірів».

 

«Літаючі тарілки»

Гру можна проводити як кидання диска між двома та більше гравцями з рук у руки, щоб тарілка не торкалася землі.

Варіант: командна гра. Гра відбувається між двома командами на полі прямокутної форми із зонами на кожному кінці. Одна команда атакує, друга — захищається. Мета першої команди — дати пас гравцеві своєї команди, який перебуває в зоні суперника (у цьому випадку команді зараховується очко). Якщо це є неможливим, то можна дати

пас будь-якому іншому гравцеві. Мета команди, яка захищається,—збити/піймати диск або змусити гравця атаки з диском протримати його в себе 8 с. У цьому випадку відбувається втрата диска й команди міняються ролями. Пересуватися з диском не дозволяється, заважати гравцеві з диском може тільки один гравець команди, яка захищається; навмисний фізичний контакт суперників заборонений.

«М’яч ведучому »

Діти об’єднуються у 4–5 груп, кожна утворює своє коло діаметром 4–5 м. У центрі кожного кола — ведучий із м’ячем. За сигналом ведучі по черзі кидають м’яч своїм гравцям, намагаючись не впустити його, отримують м’яч назад. Коли м’яч опиниться в усіх гравців кола(1–3 рази), ведучий піднімає його вгору. Перемагає команда, яка най-менше разів утратила м’яч.

СЕРСО

Мета: удосконалювати навички метання в ціль; розвивати око­мір і спритність.

Хід гри

Діти шикуються на майданчику в дві рівні шеренги, одна про­ти одної. Відстань між шеренгами — 3–4 м. У кожної дитини в ру­ках серсо. За умовним сигналом діти з першої шеренги кидають кільця другій шерензі. Друга шеренга ловить кільця. Коли всі кільця накинуто, підраховують спіймані кільця. Після цього діти 243 Рухливі ігри

міняються ролями, друга шеренга кидає, а перша ловить. Виграє шеренга, яка більше спіймала кілець.

Рекомендації до гри

Під час кидання кільця вихователь стежить за тим, щоб діти тримали паличку правою рукою за держальце, тонкий кінець її — трохи косо донизу ліворуч. Кільце необхідно тримати в лівій руці двома пальцями. Діти надівають кільце на кінець палички, потім піднімають руки вгору, натягуючи лівою рукою кільце, поки па­личка трохи не зігнеться, і пускають кільце. Діти кидають кільця вперед таким чином, щоб вони в повітрі не крутилися, а падали на землю.

 

«Хто найвлучніший?»

Діти невеликою групою у 8–10 гравців утворюють коло, намальоване крейдою (кожна дитина тримає м’яч або торбинку з піском).У центрі стоїть кошик на відстані 2 м від дітей. За сигналом вихователя діти кидають предмети у кошик однією рукою знизу. Після того,

як усі діти кинуть предмети, вони підходять до кошика, забирають по одному предмету і, повернувшись на місце, повторюють вправу другою рукою.

 

Сміхота

Мета: розвивати кмітливість, швидкість.
Грають 12-20 дітей. Вихователь підкидає вгору тонку хустинку. Поки вона плине в повітрі, діти стрибають, сміються, промовлять або співають. Коли хустинка впала на землю, всі мають завмерти і замовкнути. Хто продовжує веселитися — штрафується: він мусить розповісти якогось віршика чи щось інше.

 

М’яч – квач

Мета: удосконалювати вміння кидати та ловити м’яч; розвивати спритність та окомір.

Хід гри
Діти стають кружка. В центрі — ведучий з м’ячем у руках. Діти під музику ходять по колу, тримаючись за руки, вправо, потім —уліво. Коли музика раптово замовкне — діти швидко розбігаються по майданчику, а ведучий — квач — кидає в когось м’ячем. Кого поцілить — той стає всередину кола і стає квачем.
Примітка. Кидати м’яч можна лише під ноги, тікати врізнобіч. Гру можна проводити, поставивши в центр кола двох-трьох дітей з м’ячами.


Comments:

Залиши перший коментар

Зашили коментар

Ваш email не буде публікуватися.


*