МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ Й ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ В СТАРШІЙ ГРУПІ




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ Й ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ

Конспекти фізкультурних занять

Заняття з фізичної культури розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності, що має на меті оптимізацію рухового режиму, формування та закріплення рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, надання дітям спеціальних знань із фізичної культури.

Види занять із фізичної культури в дошкільному закладі:

ігрові (складаються з 3–5 рухливих ігор або ігор спортивного характеру середньої — великої — малої рухливості);

змішані (фізичні вправи з основних рухів і рухливі ігри);

сюжетні (проводяться у вигляді рухової розповіді).

Загальна тривалість фізкультурного заняття у старшій групі складає 30–40 хв.

Кожне фізкультурне заняття складається з трьох частин:

підготовча (7–11 хв), завданням якої є підготувати організм дитини до виконання навантажень у наступній частині (шикування,стройові вправи, загальнорозвивальні вправи, різні види ходьби та бігу);

основна (20–24 хв), протягом якої вивчаються рухи, розвиваються фізичні якості, виховуються морально-вольові якості (вправи з основних рухів та / або рухливі ігри);

заключна (3–5 хв) для надання організму спокійного стану та підбиття підсумків (вправи для відновлення дихання, рівноваги,вправи з профілактики плоскостопості, формування правильної постави, ігри на увагу та ін.).

Вправи підготовчої частини добирають відповідно до змісту основної частини.

Складаючи конспект фізкультурного заняття, ураховують результати попередніх занять і вносять відповідні корективи.

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНИХ ЗАНЯТЬ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ У ХОЛОДНУ ПОРУ РОКУ

Вправи для занять на свіжому повітрі добираються відповідно до пори року, наявності інвентарю та фізкультурного обладнання на майданчику, екіпірування дошкільнят, а також ступеня володіння даними рухами.

За відсутності придатного приміщення заняття проводять на повітрі й у зимовий період (при температурі повітря не нижче —10 °С). Спеціальні дослідження (А. І. Викової, О. М. Вавілової), досвід багатьох вихователів засвідчують, що проведення занять взимку на повітрі, особливо в лижному костюмі, добре впливає на стан здоров'я і загальний фізичний розвиток дітей.

Організація занять на повітрі така сама, що і в приміщенні, але у зи­мовий період заняття починаються з виконання більш інтенсивних рухів, при цьому час на показ і пояснення вправ скорочується. Рухливі вправи чергуються зі спокійними. Це не дає можливості дітям змерзнути і разом з тим не втомлює їх. Дуже корисно на заняттях, які проводяться взимку на повітрі, застосовувати біг, ходьбу, метання, вправи на рівновагу.

Пізньої осені та ранньої весни до занять включають вправи з ходьби, бігу, стрибків (в довжину з місця, в глибину в яму з піском), метання в ціль, підлізання, пролізання в обруч, вправи на рівновагу, рухливі та спортивні ігри. Якщо на майданчику мокро, заняття можна проводити на відкритих верандах (павільйонах), де застосовуються різноманітні вправи і рухливі ігри на обмеженій площі.

Узимку, щоб діти не переохолоджувалися під час пояснення та показу вправ та ігор, доцільно звертатися до вже засвоєних, які можна виконувати на свіжому повітрі. Це вправи на рівновагу (ходьба «слід у слід» по стежках, протоптаних у снігу; ходьба по сніговому валу і зістрибування з нього); переступання через снігові кучугури; ковзання по льодових доріжках та ін., стрибки у довжину з місця через купинки снігу, углибину на сніг; метання в ціль (дерево, щит), біг у повільному темпі, рухливі ігри (без речитативів), ходьба на лижах, катання на ковзанах та санчатах. Добираючи ігри та впра­ви для такого заняття, їх можна об'єднати одним сюжетом, наприклад, «Пори року», «Космонавти», «На рибалці» тощо.Вихователеві слід уникати тривалих пауз, коли діти чекають своєї черги для виконання вправи і можуть зазнати переохолодження.Узимку та в разі несприятливої погоди зміст підготовчої частини має деякі особливості. Якщо діти тепло одягнуті (шубка або пальто), загаль-норозвивальні вправи з ними не проводяться. Вони також відсутні під час занять з лижами, ковзанами тощо.

Светр і теплий верхній одяг перешкоджають рухам рук і верхньої час­тини тулуба. У такому одязі дитина швидко спітніє, і весь її ентузіазм буде зведено нанівець.

Втім, можна одягтися як «капуста», тобто в кілька шарів. Як тільки дитина відчуватиме дискомфорт, слід відразу знімати черговий «шар» і робити так доти, поки не буде досягнутий потрібний стан. Крім того, слід подбати про теплу нижню білизну, светр із високим коміром, вовняні носки і рукавички.Закінчивши рухатися, відразу необхідно заходити у приміщення, особ­ливо якщо дитина промочила ноги.

Діти переодягаються у приміщенні (фрамуги закриті, температура повітря не нижче від +20 °С). Роздягатися треба в певному порядку: знизу — вгору. Малятам допомагають роздягатися дорослі, які швидко роз­тирають їх рушниками і перевдягають у суху білизну.


Comments:

Залиши перший коментар

Зашили коментар

Ваш email не буде публікуватися.


*