Психологічна готовність до школи




23304

Обов’язковою передумовою успішного навчання є психологічна готовність до школи. Досить часто, після вступу до школи, виявляється, що не всі компоненти психологічної готовності достатньо сформовані для навчання.

І одним із компонентів є особистісна неготовність до навчання, а саме – комунікативні навички, внутрішня позиція, ставлення до себе та вчителя, довільність поведінки. Тому перед учителем постає комплекс проблем, так як, учні на уроці виявляють дитячу безпосередність: не піднімають рук, перебивають одне одного, відповідають одночасно. Після запитання вчителя розповідають свої міркування та почуття.

Наприклад, на уроці вчитель читає учням умову задачі: «Діти поїхали в ліс по гриби. Марійка знайшла 3 гриби, а Микитка на 3 гриби більше. Скажіть, скільки всього знайшли діти грибів?»,— першокласники, дослухавши, відповідають: «І ми їздили в ліс по гриби!», «А ми білих грибів не знайшли!». Це все заважає навчанню, адже  діти відволікаються, порушують дисципліну. А якщо робити їм зауваження, вони ображаються. Тому після будь-яких зауважень, діти скаржаться, що школа погана, уроки нецікаві, вчитель суворий. У першокласників з’являються прогалини в знаннях та зникає інтерес до навчання – це є наслідками – особистісної неготовності .

Наступним компонентом є неготовність дитини до навчання – дитина не розуміє всі вимоги вчителя та не може їх виконати. Наслідком цього є низькі оцінки, які негативно діють на учня – зникає бажання вчитися.

Отже, психологічна готовність до школи – цілісне утворення, тому коли один із компонентів відстає у розвитку – дитина зазнає труднощів у навчанні.

Варіанти несприятливого розвитку дошкільників та шляхи подолання проблем, під час виховання розглянемо у наступній статті:

Тривожні діти

Демонстративні діти

Діти, які живуть у мріях

Агресивні діти

Інертні діти

Діти із порушенням у функціонуванні нервової системи


Comments:

Залиши перший коментар

Зашили коментар

Ваш email не буде публікуватися.


*