Рухливі ігри : повзання , стрибки




Ігри зі стрибками

 

Гречка

Мета: Розвивати швидкість спритність, удосконалювати навички стрибків на обох нагах

та в глибину.

Хід гри
Усі беруться за руки, піднімають ліву або праву ногу й починають стрибати в один бік, приспівуючи:

Ой чук, гречки, чорні овечки.
А я гречки намелю, гречаників напечу.
Два мало – третій непотрібний

Усі гравці, окрім двох ведучих стають попарно один за одним по колу обличчям до центру на відстані 1-2 кроки пара від пари. Ведучі бігають поза колом: один утікає, а другий наздоганяє. Рятуючись, перший гравець повинен стати попереду будь-якої пари і сказати: "Третій зайвий”. Останній з цієї пари вибігає із свого місця й починає наздоганяти другого, котрий на цей раз повинен утікати. Виграє той, кого не поквачить "третій зайвий”.
Бігати через коло не можна. Якщо ведучий поквачив того, хто втікає, вони міняються ролями. Гравець, що втікає, не має права пробігати більше одного кола.

 

Переправ через річку

Мета: Розвивати швидкість спритність, удосконалювати навички стрибків на обох нагах

та в глибину.

Хід гри
Учасників гри має бути парна кількість. На середині майданчика — "річка" (дві паралельні лінії, відстань між ними 15-20 кроків). На річці "каміння" накреслені невеличкі кола). Гравці поділені на дві команди, які стоять на березі. За командою вони починають стрибати з каменя на камінь: хто ступить у воду — "тоне", себто вибуває з гри. Виграє та команда, де більшість гравців успішно переправилася через річку.
Примітка. На каміння дозволяється ступати тільки однією ногою.

У річку, гоп!

Мета: удосконалювати навички стрибків на обох ногах.

Хід гри
Дві шеренги стають одна навпроти одної на відстані двох метрів. Ведучий дає команду: "У річку, гоп!" — усі стрибають вперед. "На берег, гоп!" — всі стрибають назад. Коли ведучий повторить одну й ту саму команду двічі, гравці мусять стояти на місці. Наприклад: "У річку, гоп!", "У річку, гоп!" — всі стоять на місці. Хто стрибнув — вибуває з гри. гра триває, доки не залишиться один гравець.
Примітка. Ведучий може підвищувати темп подавання команд, аби ускладнити завдання для гравців.

 

«Вовк у рові »

Посередині ігрового майданчика креслять «рів» (2 паралельні лінії завширшки 50–60 см). У «рові» перебувають двоє «вовків». Решта гравців — «кізки», які перебувають на одному боці «рову». За сигналом ведучого «кізки» намагаються переправитися через «рів», щоб потрапити на протилежний бік майданчика на «пасовище». «Вовки» можуть ловити «кіз», тільки перебуваючи в «рові», тобто в той момент, коли «кози» стрибають або коли вони перебувають поруч із «ровом». «Коза», яка прибігла до «рову», але «злякалася вовка» й не стрибнула впродовж 3 с, уважається пійманою. Такі гравці відходять убік. Щоразу ведучий дає сигнал для початку виходу «кіз» на «пасовище». Після 2–3 разів перебіжок обирають нових «вовків», і гра повторюється. Перемагають «кози», які жодного разу не були піймані,або «вовки», які піймали найбільшу кількість «кіз».

 

ВУДОЧКА

Мета: удосконалювати навички стрибків на обох ногах; вихо­вувати увагу та кмітливість.

Хід гри

Діти утворюють коло, повернувшись обличчям до центра, на відстані витягнутих у сторони рук. Вихователь стоїть у центрі кола. Він крутить по колу шнур, до кінця якого прив’язана тор­бинка з піском («вудочка») таким чином, щоб вона прослизнула під ногами дітей. Дошкільники стрибають через «вудочку», на­магаючись не зачепити її. Спійманим уважають того, кого торкнеться шнур або торбинка. Діти час від часу відпочивають, потім гра повторюється.

Рекомендації до гри

Довжина шнура має бути 2–3 м, вага торбинки з піском 100 г. Гру слід починати на слово «Ловлю!» Шнур подовжується для того, щоб торбинка ковзала під ногами дітей, які стоять у колі. Діти підстрибують тільки тоді, коли «вудочка» наближається до них.

 

 «Жаби та чапля »

В одному куті майданчика накреслене «гніздо чаплі». Вихователь призначає одного з гравців «чаплею», решта дітей — «жаби», які стоять або стрибають «у болоті» (ділянка майданчика, що позначена натягнутою мотузкою). Коли всі гравці розмістилися на відведених для них ділянках майданчика, вихователь промовляє: «Чапля!» Високо піднімаючи ноги, «чапля» прямує до «болота», переступає через мотузку й ловить «жаб», які, рятуючись від «чаплі», вистрибують із «болота» у будь-який спосіб. «Чапля» може ловити тільки тих «жаб», які не вистрибнули з «болота». Пійманих «чапля» веде до себе

у «гніздо», де вони перебувають, поки не зміниться «чапля». Нову «чаплю» обирають тоді, коли буде піймано 2–3 «жаби». Вони повинні перестрибувати, а не переступати через мотузку, коли ж ні — вони вважаються пійманими.

 

«Із купини на купину »

На підлозі накреслюють невеличкі кола діаметром 30–35 см, відстань між ними — 25–30 см. Це «купинки», по яких дитина повинна пройти на протилежний бік майданчика. По них можна крокувати,перебігати або перестрибувати. Якщо необхідно перестрибувати на обох ногах, то обов’язково слід стежити, щоб дитина відштовхувалася обома ногами і м’яко приземлялася так само на обидві ноги.«Купинки» розташовують у вільній послідовності. При цьому діти не повинні виходити за межі кіл.

 

«Класики»

На підлозі крейдою позначають поле для гри — прямокутник розміром 2 × 1 м, що поділяють на 8 квадратів і нумерують. Гравець починає гру, кидаючи битку в перший квадрат. Потім, стрибаючи на одній нозі, він штовхає битку з першого квадрата в другий, із другого — у третій та ін. Одночасно з проштовхуванням битки необхідно самому перестрибувати з квадрата у квадрат, не наступаючи на лінії. Із останнього квадрата слід виштовхнути битку за межі поля. Після успішного завершення першого кону гравець розпочинає новий кон, кидаючи битку в другий квадрат.

 

«Коники»

Діти об’єднуються у дві групи — «коників» і «їздових». Посередині майданчика накреслюють лінію. На одному кінці майданчика стають «коники», на протилежному — «їздові». «Коники», тримаючись за руки, підходять до лінії, промовляючи: «Тара-тара-тору, вийшли коні з двору». Сказавши це, вони розбігаються, примовляючи:

«Цок-цок-цок», а «їздові» ловлять їх. Упіймавши, відводять на свій бік майданчика («двір»). Коли всіх «коників» піймають, діти міняться ролями.

 

«Не потрап!»

Гравці розташовуються з одного боку від палиць (складених скакалок, невисоких кубиків та ін.), що знаходяться поруч на підлозі.Діти разом із керівником уголос лічать, одночасно перестрибуючи через предмет і приземляючись по черзі ліворуч та праворуч від нього. Той, хто помилився (наступив на предмет або стрибав не під рахунок), залишає гру.

 

 ХТО КРАЩЕ СТРИБНЕ

Мета: удосконалювати навички стрибків у довжину поштов­хом обох ніг; розвивати спритність.

Хід гри

Діти по черзі виконують стрибок у довжину з місця поштовхом обох ніг у яму з піском (килимок). За відбитками п’ят вихователь відмічає довжину стрибка кожної дитини. Перемагає той, хто стрибнув на більшу відстань, утримавшись на ногах.

Рекомендації до гри

Гру можна проводити на свіжому повітрі, виконуючи стрибки в довжину з розбігу в яму з піском.

 

ЧИЖИК У КЛІТЦІ

Мета: удосконалювати навички стрибків на обох ногах; розви­вати спритність, швидкість

Хід гри

Діти стають у коло і, узявшись за руки, утворюють «клітку». П’ятеро-шестеро дітей — «чижики» — стають у центрі.

На початку гри «чижики» стоять у «клітці». Діти за сигна­лом вихователя, тримаючись за руки, ідуть праворуч або ліворуч і промовляють:

Чижик, чижик, любий чиж,

Як на волю полетиш?

Хоч збирався утекти,

Та лишився в клітці ти.

Після цих слів «чижики» підстрибують на місці, роблять рухи руками вгору і вниз, наче літають. На слова вихователя «Полетіли з клітки» вони намагаються вибігти з кола, а діти, які утворюють «клітку», перешкоджають їм, то опускаючи, то піднімаючи руки. ігор для дошкільників

Коли всі «чижики вилетіли з клітки», на цю роль обирають нових гравців, і гра продовжується.

Рекомендації до гри

Вихователь стежить за тим, щоб «чижики», застосовуючи силу, проривалися з клітки.

 

НЕ БОЮСЬ

Мета: удосконалювати навички стрибків на місці; розвивати спритність і швидкість.

Хід гри

Діти утворюють коло на відстані витягнутих у сторони рук. Усі разом промовляють: «Не боюсь я холоду, не боюсь морозу!»

Вони підстрибують на місці, розводять руки в сторони і зво­дять їх навхрест. «Мороз», який стоїть у центрі кола, намагається торкнутись тих, у кого руки розведені в сторони. Кого він тор­кнеться, той стоїть нерухомо і не бере участі у грі. Гра завершу­ється тоді, коли спіймано двоє-троє дітей.

Рекомендації до гри

Вихователеві слід нагадати дітям, щоб вони стрибали легко на носках, відштовхуючись обома ногами або перестрибували з ноги на ногу (за умовою).

 

СНІГУРІ ТА КІТ

Мета: удосконалювати навички стрибків на обох ногах та стрибків у глибину; розвивати спритність.

Хід гри

З одного боку зали (майданчика) за лінією розставлено стільці, а з протилежного — гімнастичні лави (2–3) або кубики (заввишки 15–20 см). Це — «стріха». «Снігурі» сидять на стільцях. Одна дитина («котик») — стоїть осторонь.

На слова вихователя:

Йдуть до нас морози люті,

Снігурі сидять надуті,

Пташенята стриб, стриб, стриб,

Малесенькі диб, диб, диб! —

«снігурі» підводяться і починають стрибати по всій площі.

Вихователь

Їжу по снігу тукають,

Під стріхою спочивають.

«Снігурі» шукають їжу, а потім «летять під стріху» (стають на лави).

На слова:

Пташенята стриб, стриб, стриб,

Малесенькі диб, диб, диб! —

діти зістрибують із лав і стрибають залою (майданчиком).

На слова:

Котик підкрадається,

До пташок добирається! —

«кіт» нявчить, «снігурі» тікають до стільців, а «кіт» їх ловить. Після цього обирають іншого «кота». Гра повторюється.

Рекомендації до гри

Вихователеві необхідно стежити за тим, щоб діти бігали всією залою (майданчиком) і не «літали» біля стільців. Кого «кіт» торкнеться рукою, той уважається спійманим.

 

НЕ ЗАЛИШАЙСЯ НА ПІДЛОЗІ!

Мета: удосконалювати навички бігу і стрибків у глибину; ви­ховувати увагу; учити орієнтуватися в просторі.

Хід гри

Діти стоять у різних місцях майданчика (зали), один із них обирається «квачем». По кімнаті розставлені лави, дошки на підвищенні, парканчик, колоди (25 см у діаметрі, заввишки 20–25 см). За командою вихователя «Лови!» «квач» починає лови­ти тих дітей, які не встигли стати на будь-яке підвищення. Після двох повторень «квач» передає свою позначку іншій дитині, і гра повторюється з новим «квачем».

Рекомендації до гри

Вихователь має стежити за тим, щоб діти зістрибували з під­вищень і приземлялися на обидві ноги: легко, на носочки, а не на всю ступню.

 

СТРИБУНИ

Мета: удосконалювати вміння стрибати через скакалку з про­суванням уперед; розвивати швидкість і спритність.

Хід гри

Вихователь об’єднує дітей у три-чотири команди, які стоять паралельно одна до одної на стартовій лінії. Перші в команді три­мають у руках скакалку. За 15–20 кроків від них креслять фініш­ну лінію або ставлять прапорець (кубик).

За командою вихователя «Раз, два, три — біжи!» діти, які сто­ять у колоні першими, починають бігти вперед, перестрибуючи че­рез скакалку. Хто раніше дострибає до фінішної лінії, той отримує очко. Перемагає команда, яка набрала більшу кількість очок.

Рекомендації до гри

Дітям слід починати стрибки через скакалку лише за сигналом вихователя. Відстань до фінішної лінії можна поступово збільшу­вати до 25–30 кроків.

 

БІЙ ПІВНІВ

Мета: удосконалювати вміння стрибати на одній нозі; розви­вати спритність і почуття рівноваги.

Хід гри

На майданчику вихователь креслить коло діаметром 2–3 м. Ді­тей він об’єднує у дві команди. У коло стають двоє дітей — одна дитина з однієї команди, друга — з другої. Кожна дитина стоїть на одній нозі, друга зігнута назад і підтримується однойменною ру­кою. За сигналом вихователя, підстрибуючи на одній нозі, гравці-«півні» намагаються виштовхнути свого суперника з кола плечем. Гравець, який виштовхне свого суперника, отримує очко. Після цього починає грати нова пара. Перемагає команда, яка набере більше очок.

Рекомендації до гри

Якщо гравець стане на обидві ноги, то він програв. Підштов­хувати суперника можна тільки плечем.

Із повзанням і лазінням

ВЕДМІДЬ І БДЖОЛИ

Мета: удосконалювати навички підлізати під шнур і лазити по гімнастичній стінці; виховувати увагу, кмітливість.

Хід гри

Вихователь об’єднує дітей у дві нерівні підгрупи. Менша під­група (приблизно одна третина) — «ведмеді», решта — «бджоли». «Бджоли» розміщуються недалеко від гімнастичної стінки, перед натягнутим шнуром — «вуликом». Частина «бджіл» вилазить на гімнастичну стінку.

На відстані 3–5 м від гімнастичної стінки накреслено коло — «ліс», де живуть «ведмеді в барлозі». На протилежному боці — «поле, луки».

На слова вихователя:

Бджоли вулик залишають,

В луг квітучий поспішають! —

«бджоли» злазять із гімнастичної стінки, решта підлазять під на­тягнутий шнур (на висоті 50–60 см).

На слова:

Полетіли по медок,

Полетіли до квіток! —

«бджоли» летять на «луки», у «поле», тобто за визначену лінію.

Вихователь (звертаючись до «ведмедів»)

А ведмеді у садок

В вулик лізуть по медок.

«Ведмеді» вилазять зі свого «барлога», йдуть до «вулика» і ви­лазять на гімнастичну стінку (на висоту 1,5–2 м). На слова ви­хователя «Бджоли!» «ведмеді» поспішають до свого «барлога», а «бджоли» із дзижчанням повертаються. Одна група «бджіл» на гімнастичнім стінці відганяє «ведмедів», а друга вилазить на стін­ку. Під час повторення гри діти міняються ролями. Вихователь називає найспритніших дітей, які швидко і правильно вилазили на гімнастичну стінку і злазили з неї, швидко бігали.

Рекомендації до гри

«Бджолам» слід не ловити «ведмедів», а тільки торкатися їх. Ужалені «ведмеді» залишаються у «барлозі». Слід уважно стежи­ти за дітьми, які вилазять і злазять із гімнастичної стінки. Дітям забороняється зістрибувати зі щаблів стінки.

 

«Ловіння мавп»

Діти об’єднуються у дві групи — «мавп» і «ловців». «Мавпи» надягають маски, а «ловці» зав’язують на голові хустки. «Мавпи» розташовуються на одному боці майданчика, на якому є гімнастичні лави, «ловці» — на другому. Перед грою «ловці» домовляються між

собою, які рухи вони виконуватимуть, потім виходять на середину майданчика та демонструють їх. Коли «ловці» відійдуть назад, «мавпи» злазять із «дерев» (гімнастичних лав) і наближаються до того місця, де стояли «ловці», та повторюють їх рухи. За сигналом ведучого «мавпи» біжать до «дерев» і залазять на них. «Ловці» намагаються піймати тих, хто не встиг залізти на «дерево», і ведуть пійманих до себе. Після декількох повторень діти міняються ролями. Перемагає команда, яка піймає більше «мавп».

 

«Переліт птахів »

На початку гри вихователь домовляється з дітьми, що майданчик — це «море», а «пароплав» — це гімнастична стінка, лава або колода. Діти («пташки») перелітають через «море». На звук вихователя: «У-у-у!» — що означає завивання бурі, «пташки» рятуються

на «пароплаві». При цьому вихователь повинен стежити, щоб діти,піднімаючись на гімнастичну стінку, не пропускали щаблі та не наштовхувались одне на одного. Коли «буря» вщухне, «пташки» знову починають «літати».

 

«Пожежники на навчанні »

За сигналом вихователя: «Раз, два, три — біжи!» — діти, які стоять у колоні першими, біжать до гімнастичної стінки, залазять на неї й дзвонять кожний у свій дзвіночок, потім спускаються й стають у кінець своєї колони. Відзначають, хто подзвонив першим. Гра триває, поки діти, які стояли на початку гри першими, знову не опинилися на своєму місці. Перемагає колона, де виявилася більша кількість гравців, які подзвонили першими. Злазити необхідно з рейки на рейку, не зістрибуючи.

 

ХТО ШВИДШЕ ДОБІЖИТЬ ДО ПРАПОРЦЯ

Мета: удосконалювати навички бігу й підлізання під дугу; роз­вивати швидкість і спритність.

Хід гри

Вихователь об’єднує дітей у три-чотири колони — команди (з однаковою кількістю дітей). Вони стають проти стільців, де по­кладено по прапорцю. Стільці поставлено на відстані 6–10 м від стартової лінії. На шляху до прапорців поставлено дуги.

За командою вихователя «Раз, два, три — біжи!» діти, які стоять першими в колонах, підлазять під дугою, підбігають до прапорців, піднімають їх угору, потім кладуть на місце і повер­таються в кінець колони. На наступну команду «Біжи!» біжать другі, треті, четверті тощо. Гра завершується, коли в ній візьмуть участь усі діти.

Рекомендації до гри

Дітям можна бігти зі стартової лінії лише після команди «Біжи!» Після кількох повторень можна замість варто дуг по­ставити обручі, що прив’язані до стояків або стільців. Діти про­лізають в обруч.

 

КУРОЧКА І ГОРОШИНКИ

Мета: удосконалювати навички бігу та підлізання; розвивати швидкість і спритність.

Хід гри

Вихователь за допомогою лічилки обирає двох «курочок» і трьох-чотирьох «горошинок». Решта дітей утворюють коло, узявшись за руки. На сигнал вихователя «Горошинки покоти­лись!» «горошинки» розбігаються, забігають у коло, підлізаючи під руки дітей, і вільно вибігають із нього. «Курчата» намагають­ся спіймати «горошинки». Гра завершується, коли переловлені всі «горошинки». Її повторюють уже з новими «курочками» і «горо­шинками».

Рекомендації до гри

Дітям у колі не можна затримувати «горошинки» і «курочки», коли вони біжать. Якщо «курочка» тривалий час не може спійма­ти «горошинку», то гру припиняють.


Comments:

Залиши перший коментар

Зашили коментар

Ваш email не буде публікуватися.


*