Рухливі ігри з ходьбою, бігом, рівновагою Залишити коментар

 КАРУСЕЛІ

Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу; розвивати рит­мічність рухів і спритність.

Хід гри

Посередині майданчика (зали) вихователь кладе на землю зв’язаний у вигляді кола шнур. Це «карусель». Діти граються, ходять, бігають, підстрибують, танцюють. На сигнал вихователя «На каруселі!» діти піднімають шнур із землі та починають рит­мічно ходити по колу, промовляючи:

Карусель спочатку тихо

Завертілась нам на втіху.

Потім все пішло кругом —

І бігом, бігом, бігом!

Після слів «Бігом, бігом, бігом!» діти починають бігти. Коли вихователь дасть команду «Кругом!», вони на ходу швидко беруть шнур другою рукою і біжать у протилежний бік.

Вихователь

Тихше, тихше, не спішіть,

Каруселі зупиніть!

Раз-два, раз-два,

Вже закінчилася гра!

Рух «каруселі» поступово вповільнюється, а після останніх слів діти зупиняються. Вони разом кладуть шнур на землю і роз­бігаються майданчиком (залою). Гра повторюється.

Рекомендації до гри

Вихователеві необхідно стежити, щоб діти ходили по колу рит­мічно та легко бігали. Після кількох повторень гри дітей можна об’єднати у три-чотири підгрупи, а замість шнура покласти в різ­них місцях майданчика (зали) 3–4 обручі (маленькі каруселі). Діти беруться за обручі, як за шнур.

МОРЕ ХВИЛЮЄТЬСЯ

Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу; розвивати по­чуття рівноваги, витривалість.

Хід гри

Діти утворюють коло, одна дитина (ведучий) посередині. Діти ходять по колу в різному напрямку: праворуч або ліворуч та біга­ють. Дитина всередині кола промовляє:

Море хвилюється раз,

Море хвилюється два,

Море хвилюється три!

Морська фігура на місці замри!

Діти раптово зупиняються і кожний із них зображує той чи інший придуманий рух. Ведучий обирає те, що йому найбільше сподобалось. Діти міняються місцями. Гра повторюється.

Рекомендації до гри

Діти можуть бігати, стрибати всім майданчиком (залою), а на сигнал ведучого набувають певну позу. Вихователь стежить, щоб вони не стояли тривалий час у нерухомій позі, особливо зігнуті або на одній нозі.

ХТО ПЕРШИЙ

Мета: удосконалювати навички швидкого бігу; розвивати швидкість і спритність.

Хід гри

На одному боці зали (майданчика) на стільцях кладуть 4–5 пра­порці. На протилежному — стоять п’ятеро дітей, які вишикувані у шеренгу проти стільців.

За командою вихователя «Раз, два, три — біжи!» діти біжать до свого прапорця, беруть його і піднімають, потім кладуть на місце. Виграє той, хто першим підняв прапорець. Потім діти по­вертаються на свої місця, виходить інша підгрупа. Гра завершу­ється, якщо в ній візьмуть участь усі діти.

Рекомендації до гри

Відстань від стартової лінії до прапорців на майданчику слід установити в межах 15–20 м. Замість прапорців на стільці можна покласти кубики, брязкальця тощо.

 

ДВА МОРОЗИ

Мета: удосконалювати навички бігу; виховувати витримку, сміливість, кмітливість.

Хід гри

На двох протилежних боках майданчика (зали) накреслити лінії. Це два «будиночки», відстань між якими — 8–15 м.

Усі діти, крім двох виділених «морозів», які стоять посередині майданчика, перебувають в одному з «будиночків».

За сигналом вихователя «морози» голосно промовляють:

Ми два братці молоді,

Два морози удалі.

Я Мороз — Червоний ніс,

Я Мороз — Синій ніс!

Хто з вас не боїться

В путь-дорогу пуститься?

Діти

Не боїмося ми погроз,

Не страшний ти нам, Мороз!

Після цього діти сміливо перебігають до протилежного «бу­диночка», а «морози» намагаються спіймати їх. «Мороз» «замо­рожує» тих, хто бігають, торкаючись їх рукою. «Заморожені» зупиняються на місці до наступного перебігання.

«Морози» знову виходять на середину, повертаються обличчям до дітей, які стоять на другій лінії, пропонують «у путь-дорогу пуститься». Діти відповідають хором і швидко біжать виручати своїх товаришів, подають їм руку й разом перебігають до першо­го «будиночка», а «морози» їх не пускають. Після 2–3 перебіжок призначаються нові «морози», гра повторюється.

 

 

«Зустрічні перебіжки»

Грають дві команди. Кожна команда шикується у колону, одна половина команди залишається на одному боці майданчика, а друга — стає на відстані 20–30 м обличчям до першої. Перед гравцями накреслено лінію. Перші гравці в колонах, які розташовані на одному боці, отримують естафетну паличку. Якщо гравців непарна кількість, то естафетну паличку отримують перші гравці тієї половини,у якій більше на одного гравця. За сигналом керівника перші гравці з естафетною паличкою біжать до гравців своєї команди на протилежному боці, передають естафетну паличку та йдуть у кінець колони. Гравці, які отримали естафетні палички, біжать до гравців своєї команди, які розташовані навпроти, і передають естафетну паличку.

Очікуючи на естафетну паличку, не можна заступати за лінію отримання естафети. Гра завершується, коли гравець, який розпочинав естафету, отримає естафетну паличку.

 

КАРАСІ ТА ЩУКА

Мета: удосконалювати навички бігу; розвивати швидкість і спритність.

Хід гри

На протилежних боках майданчика вихователь креслить дві «затоки», де живуть «карасі». Відстань між «затоками» 15–20 м. «Щука» стає посередині майданчика — «річки».

Усі діти — «карасі» — стають у шеренгу на одному кінці май­данчика.

У ставку живе рибина:

Гострі зуби, сіра спина.

Полювати вийшла злюка —

Люта та підступна щука!

За командою вихователя «Раз, два, три! Карасику, пливи!» усі «карасі» «перепливають» (біжать) у другу «затоку», а «щука» їх ловить.

Вихователь

Гей, карасики, тікайте,

Їй у рот не потрапляйте!

Повторюючи гру, обирають іншу «щуку».

Рекомендації до гри

«Щука» ловить карасів тільки в «річці», у «затоці» вона не має права ловити. Вихователеві необхідно регулювати біг відпо­чинком. Спіймані діти не можуть бути «щукою».

 

«Карасі та щука »

Одну дитину обирають «щукою». Решта гравців об’єднуються у дві підгрупи: одна з них утворює коло — це «камінці», друга —«карасі», які «плавають» усередині кола. «Щука» перебуває за межами кола. За сигналом вихователя: «Щука!» — дитина, яка зображує її, вбігає у коло і намагається спіймати «карасів», які ховаються за «камінці» — присідаючи за будь-кого з гравців, які стоять у колі.

«Щука» ловить тих «карасів», які не встигли заховатися, і виводить їх за коло. Після 2–3 повторень підраховують кількість пійманих.

Обирають нову «щуку», а діти, які стояли по колу і ззовні нього, міняються місцями, і гра продовжується.

 

 

«Совонька »

Посередині майданчика позначають «гніздо», у якому один із гравців стає «совонькою», решта дітей розбігаються майданчиком. За сигналом: «День наступає — все оживає» — діти бігають майданчиком, імітуючи політ метеликів або пташок. За сигналом: «Ніч наступає — все завмирає» — діти зупиняються. «Совонька» «вилітає з гнізда» на «полювання» і стежить за гравцями. Якщо хтось із них поворухнувся, «совонька» бере цього гравця до себе в «гніздо». За сигналом: «День наступає — все оживає» — «совонька» повертається до «гнізда», а діти знову бігають майданчиком. Діти, яких «совонька» принесла до «гнізда», пропускають одну гру.

МИ ВЕСЕЛІ ДІТИ

Мета: удосконалювати навички ритмічної ходьби та бігу; ви­ховувати рішучість та орієнтування в просторі.

Хід гри

Діти утворюють коло, тримаючись за руки. Одна дитина стає всередині кола — «ловець». Діти ходять по колу і промовляють:

Ми маленькі дошкільнята,

Любим бігати й гуляти,

І сміятись, і стрибати,

Ану, спробуй нас догнати.

Раз, два, три — лови!

На слово «Лови!» діти розбігаються майданчиком (залою), а «ловець» ловить їх. Якщо буде зловлено двох-трьох дітей, гра завершується. На слова вихователя «Усі в коло!» діти шикуються в коло, і гра продовжується з іншим «ловцем».

Рекомендації до гри

Зловленим уважається той, кого торкнувся рукою «ловець». Спіймана дитина не може бути «ловцем». Якщо «ловець» трива­лий час не може нікого спіймати, його замінюють іншим.

Якщо майданчик великий, на протилежних його боках слід накреслити по одній лінії. «Ловець» стає посередині. Діти шику­ються в шеренгу на одному кінці майданчика і разом із виховате­лем кажуть: «Ми веселі дошкільнята!»

Після слова «Лови!» діти перебігають на протилежний бік май­данчика до другої лінії, а «ловець» їх ловить. Вихователь регулює біг із відпочинком для того, щоб не стомити дітей.