Сніг Олена Пчілка




photoshop_32Сніг

Олена Пчілка

Сніжок! Сніжок!. Ось падає, літає, як пушок. Ось на руку, на рукав спускаються легесенькі, кучеряві сніжиночки! Звідкіля вони летять? О, здалека та звисока — з-під неба самого, з хмари зимової, сивої. А де ж вони там узялися? Туди вони з землі прилинули.

Еге, були вони колись на землі, були крапельками води у річці, в землі й на землі. Сонечко пригріло, вода почала парувати, а та пара полинула високо й стала хмаркою. Коли на хмарку не дуже холодний вітер віє, то сіє вона крапельки дощові; коли ж наженеться на хмарку холодніше повітря — таке, що заморожує, тоді кожна крапелька замерзне і робиться сніжинкою.

Як зимова година ясна, тиха, то сніжинки бувають кучеряві, які зірочки, а як вітряно, туманно, сніжинки стають такі мляві, розволожені, злипаються в купи; а як повітря потеплішає, тоді сніжинки зовсім рідшають, стають крапельками, і тоді це вже не сніг, а дощ; отже, значить, сніжинки стануть тоді знов водою, як були колись.


Comments:

Залиши перший коментар

Зашили коментар

Ваш email не буде публікуватися.


*