Виступ “Організація навчання та виховання дошкільника з урахуванням його статі”




Вступ

Усвідомлення дошкільником своєї статевої належності, уміння розрізняти представників чоловічої і жіночої статей, реалістичний образ свого тіла, знання статево-рольових стандартів поведінки — важливі показники нормального зростання особистості.

Педагогові варто доцільніше вводити «чоловічу» та «жіночу» стратегії організації педагогічної діяльності. Це сприятиме ефективному впровадженню у практику особистісно-орієнтованого освітнього процесу, стимулюватиме розроблення та апробації інноваційних технологій виховання та навчання хлопчиків і дівчаток.

Плануючи роботу відповідно до тематичного плану, необхідно визначити пріоритетні напрями, яким приділяється більше часу і уваги. Спочатку потрібно з’ясувати, які розділи тематичного плану в ДНЗ потребують особливої уваги, що зі змісту вже є частиною заняття, видів діяльності. Після цього, з урахуванням конкретних умов, зокрема обладнання й оснащення приміщень, ділянок, можна визначити почергові напрями реалізації плану роботи. Не можна жорстко регламентувати тематику плану, потрібно пристосовуватись до умов свого ДНЗ, оскільки навчання і виховання дошкільника відбувається не тільки на заняттях, але і під час всього перебування дитини в дитячому садку, під час різних видів дитячої діяльності — ігрової, образотворчої, театралізованої, праці тощо.

У педагогічному висновку в календарному плані слід передбачити (на полях або в колонці) окреме місце для фіксації зауважень і спостережень.

Основні принципи в діяльності вихователя.

  1. Системність

Педагоги можуть гнучко розподіляти зміст протягом дня. Доцільно проводити спеціально організовані заняття за підгрупами в першій і другій половині дня. Для цілеспрямованого навчання може бути обраний певний день або декілька днів на тиждень.

Також можна використовувати творчі проекти спільно з дітьми, між якими робиться перерва тривалістю 2–3 тижні. Особлива специфіка полягає в тому, що навіть запланована тема не обмежується межами одного виду діяльності, не можна передбачити ситуації, що виникають спонтанно. Від педагога, можливо, потребуватимуться додаткові пояснення, відповіді на запитання, використання відповідної художньої літератури.

  1. Інтеграція програмового змісту

Ураховуючи інтегрованість навчально-виховного процесу, доцільно використовувати комплекс занять щодо ознайомлення з навколишнім світом, музичних занять, занять із фізичного виховання, трудової діяльності, а також ігрову діяльність. Для більшої ефективності необхідно використовувати різноманітні форми роботи: спеціальні заняття, ігри, інсценування, режимні моменти, пов’язані, наприклад, з організацією праці. Необхідно, щоб уся робота з питань статевого виховання органічно ставала цілісним педагогічним процесом.

  1. Координація діяльності педагогів

Тематичні плани вихователів, фахівців повинні бути скоординовані таким чином, щоб там не було повторів, певні теми вивчалися послідовно. Наприклад, викладач образотворчого мистецтва планує спеціальне заняття «Усі роботи хороші — обирай на смак».

На заняттях з ознайомлення з довкіллям вихователеві можна проводити бесіду за сюжетними картинками з серії «Ким бути?» Музичний керівник може організувати розвагу з демонстрацією інсценування «А що у вас?» С. Михалкова.

  1. Диференціація педагогічного процесу

Наприклад, на заняттях із математики вихователь може запропонувати хлопчикам для порядкової та кількісної лічби танки, солдатиків, кораблики, прапорці, а дівчинкам — бантики, квіти, ляльки. Хлопчиків можна попросити придумати і розв’язати завдання про військових, мисливців, шоферів, а дівчаток — про принцес, квіти, тварин.

На музичних заняттях керівник стежить за красою і правильністю виконання характерних танцювальних рухів, хвалить дівчаток за граціозність, а хлопчиків — за ритмічність і правильність.

Пропонує до виконання улюблені пісні, слухання музичних творів за бажанням. Навчає гри на шумових музичних інструментах: ложках, барабанах тощо. Добирає танцювальні номери для святкових ранків: «козаки», «моряки» — для хлопчиків, «танець із парасольками», «танець квітів» — для дівчаток.

Інтелектуальні здібності дітей необхідно розвивати постійно. Елементарні знання з математики дошкільнята здобувають дуже рано, ще до початку організованого навчання. Отже, для розвитку малюка варто використовувати всі моменти його життя, що так чи інакше пов’язані з математикою.

І навпаки: з кожної вправа і завдання слід обирати максимальну кількість будь-якої (тобто не лише математичної) корисної для дитини інформації.

Для успішного здійснення зазначених завдань потрібно враховувати багато різних чинників:

• індивідуально-психологічних;

• рівень розумового розвитку дітей;

• особливості пізнання світу дітьми різної статі.

Завдання з формування навичок лічби окремо для хлопчиків і дівчаток, а також для їхньої спільної роботи

1. Для хлопчиків

Пожежники рятували дітей із палаючого будинку. Спочатку вони винесли маленьку дівчинку з лялькою, потім — хлопчика і кошеня. Скільки всього живих істот урятували пожежники? Що могло спричинити пожежу? Що потрібно робити, коли в будинку почалася пожежа? Назви номер пожежної частини.

2. Для дівчаток

У скількох місцях необхідно розрізати довгу стрічку, щоб зробити потім 2 банти? 4 банти? Скільки кіс можна заплести з отриманих бантів?

3. Для спільної роботи хлопчиків і дівчаток

В одному будинку мешкає родина: дідусь, бабуся, батько, мати, старший син Олесь, донька Наталка і молодший син Сашко.

Скільки всього осіб є у цій сім’ї? Скільки дітей? Скільки батьків? Скільки матерів? Скільки братів? Скільки сестер? Хто з членів цієї родини народився першим? Другим? Третім? Скільки в сім’ї дочок? Скільки синів?

Під час роботи у підгрупах із хлопчиками із дівчатками можна застосувати знайомі рухливі та сюжетні ігри.

Дуже важливо, щоб педагоги пояснили батькам мету і завдання статевого виховання, тому що батьки повинні бути активними учасниками педагогічного процесу.

Робота з батьками

Відомо, що професійна діяльність педагога може бути по-справжньому результативною лише тоді, якщо батьки стають активними помічниками й однодумцями.

Виховання ґрунтується на позитивних прикладах поведінки дорослих. Педагогам дошкільного закладу необхідно це враховувати самим і певну увагу приділяти роботі з батьками. Наприклад, не можна вимагати від дівчинки ласки, уваги до членів сім’ї, якщо мати груба, постійно кричить на чоловіка. Так і син, батько якого не виконує домашніх обов’язків, не виховує дітей, грубий стосовно дружини, може, подорослішавши, перейняти ці риси.

Орієнтовні рекомендації для вихователів і батьків щодо навчання та виховання дошкільника з урахуванням його статі.

1. Не забувайте, що перед вами не дитина без статі, а хлопчик або дівчинка з певними особливостями мислення, сприйняття, емоцій.

2. Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, хваліть їх за успіхи і досягнення.

3. Навчаючи хлопчиків, спирайтеся на їх пошукову активність, кмітливість.

4. Навчаючи дівчаток, не тільки з’ясовуйте з ними принцип виконання завдання, але й навчайте діяти самостійно, а не за розробленими схемами.

5. Коли караєте хлопчика, пам’ятайте про його емоційну чутливість і тривожність. Говоріть йому про своє незадоволення стисло, точно і зрозуміло для нього. Хлопчик не здатний довго утримувати емоційне напруження, незабаром він не слухатиме вас.

6. Коли караєте дівчинку, пам’ятайте про емоційну бурхливу реакцію, що заважає їй зрозуміти, за що її карають. Спокійно розберіть помилки разом із нею.

7. Дівчатка через утому можуть вередувати. Хлопчики через утому не слухають, не займаються. Карати їх за це марно.

8. Не забувайте, що оцінка, яку ви даєте дитині, завжди має бути суб’єктивною, залежить від ваших індивідуальних психічних особливостей.

9. Ви повинні не вчити дитину, а розвивати у неї бажання вчитися.

10. Для дитини нормально щось не знати, не вміти, помилятися.

11. Лінощі дитини — це сигнал неблагополуччя вашої педагогічної діяльності.

12. Для гармонійного розвитку дитини необхідно навчити її по різному осмислювати навчальний матеріал (логічно, образно, інтуїтивно).

Неузгодженість вимог, що ставляться в дитячому садку і вдома, викликає у дитини відчуття розгубленості, образи або навіть агресії. Тому педагогам слід зацікавити батьків перспективами нового напряму розвитку дітей, залучити їх до життя дитячого садка, зробити союзниками в своїй роботі. Батьків мають бути обізнаними з роботою дитячого садка на відкритих заняттях і заходах, мають отримувати інформацію в «Куточках для батьків», організовувати виставки дитячих робіт, перегляд тематичних відеофільмів.

Таким чином, необхідно заздалегідь визначити проблеми, розв’язання яких потребує спільних зусиль педагогів і батьків, обрати адекватні форми.


Comments:

Залиши перший коментар

Зашили коментар

Ваш email не буде публікуватися.


*