“Дитяча сором’язливість ” .
Консультація для батьків
Сором’язливість – це особливість, характерна для дуже багатьох людей, як дітей, так і дорослих. Напевно цю рису можна назвати найбільш поширеною причиною виникнення комунікативних труднощів. Сором’язливість може бути душевною недугою. Як правило, сором’язливість, як характеристика поведінки, починає складатися в дошкільному віці. З плином часу її прояви стають більш стійкими.
Бути сором’язливим – значить боятися спілкування. Сором’язливий дитина сприймає оточуючих людей (особливо незнайомих ) як несучих певну загрозу.
На сьогоднішній день в психології поширена точка зору, що сором’язливість формується в результаті негативних переживань, які виникають у дитини в процесі спілкування і поступово закріплюються у свідомості.Її виникнення може бути пов’язано із заниженою самооцінкою дитини. Вважаючи себе гіршою, слабшою , некрасивою, ніж інші, дитина починає уникати контактів з оточуючими, підсвідомо не бажаючи травмувати і без того ображене самолюбство.
Допомогти дитині подолати сором’язливість, сформувати бажання спілкуватися – завдання цілком здійсненне, однак вирішувати її необхідно всім дорослим, які взаємодіють з сором’язливим дитиною, – батькам, вихователям, психологам. Чим раніше ми почнемо долати сором’язливість, тим краще. З віком у дитини формується стереотип сором’язливої поведінки, воно закріплюється і важко коригується
Кілька порад батькам , діти яких сором’язливі.
• Розширюйте коло спілкування своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів дитини, беріть малюка в гості до знайомих, розширюйте маршрут прогулянок, вчіть дитину спокійно ставитися до нових, незнайомих місць .
• Не варто постійно турбуватися за дитину, прагнути повністю оберігати його. Дайте малюкові можливість проявити самостійність і активність, дайте йому певну міру свободи дій. Зміцнюйте в дитині впевненість у собі та своїх силах.
• Залучайте дитину до виконання різноманітних доручень, пов’язаних зі спілкуванням. Заохочуйте контакти сором’язливого дитини з “чужими дорослими”: попросіть його купити хліба або запитати в бібліотеці книгу. При цьому намагайтеся перебувати поряд з малюком, щоб він відчував себе впевнено і спокійно.
• Підтримуйте, підкреслюйте його успіхи в справах, а також розповідайте дитині про те, як багато нового і цікавого можна дізнатися, спілкуючись і граючи з іншими дітьми та дорослими.