Відомості про автора:
Замелюк Марія
вихователь-методист
Торчинський ДНЗ
Луцький рн, Волинська обл,
Казка “Брат і сестра”
Якось Сонце прокинушись підслухало розмову людей:чоловіка, жінку і їхнього сина-Юрасика.
-Ох,як я сьогодні не виспалась, – каже жінка, – місяць не давав, так і заглядав у вікно.
– Ох, і не кажи жінко, – каже чоловік, – таки не давав, тепер сонце пече, до сну кличе.
– Матусю, татусю, – промовля Юрасик. -А чому місяць не спить?
– Коли сонце натомиться за день і йде спати, на небі хороводи водять зірки, – відповідає матуся,погладжуючи скуйовджене волосся малого, – ніби викликають свого брата Місяця.
– А він вночі господарює на небі. – продовжив ненько.
Розгнівалося Сонце, розпалилося від люті,покотилося у гай.
– Гей берізки, – вигукнуло Сонце, – кого найбільше любите, Сонце чи Місяць?
-Любимо, ми вас обох, – відповіли берізки, – адже ви брат і сестра.
Ще більше розпалилося бідолашне,помчало до бабусі-Хмаринки.
-Кажуть, що сонце з Місяцем брат і сестра? – Гнівно запитує Хмаринку.
Та відповідає: “Правду кажуть. Ти денна дівиця, він нічний легінь. Ви один без одного не можете. Хоча і не зустрічаєтеся”.
-Сьогодні я його провчу,як вночі ходити і людям спокою не давати і мене дразнити,-гнівно вигукнуло Сонце.
За дурними балачками не зоглянулося Сонечко,що вже вечірні сутінки огортали землю. Не зогляділося як і заснуло.
Вся земля розповіла Місяцю про поневіряння Сонечка.
-Моя сестрице, а чи ж я не хочу тебе побачити? – відповів місяць вкриваючи ковдрою свою сестричку. Так треба.
Ти працюєш вдень ,я вночі.
З нами Земля живе.
А на ранок Сонечко розповідало про те,що вона бачила у сні свого Місяця.
Всі тільки усміхалися. А Сонечко перед сном пригортало до сердечка подарунок братика – хустинку гаптовану золотими нитками із Місяцем який витанцьовує в колі з зірками.