Конспект інтегрованого заняття “Благослови, мати, весну закликати” Залишити коментар
Відомості про автора:
Мельничук Леся Степанівна
Вихователь
Івано-Франківська область Коломийський район
с. Підгайчики ЗДО “Колосок”
Конспект інтегрованого заняття “Благослови, мати, весну закликати”
Для кого призначений:Для старшої групи
Спрямованість змісту: Художньо-продуктивна діяльність “Ліплення”
Завдання: розвивати уяву, мислення, фантазію, здібності. Виховувати любов і дбайливе ставлення до природи рідної землі, любов до звичаїв українського народу. Вчити дітей спостерігати, бачити красу рідної природи. Ознайомити з Червоною книгою та її значенням, закріплювати знання про лісові весняні квіти, вміння відгадувати загадки, відповідати на запитання вихователя, вирішувати проблемні завдання, поширити знання з валеології. Ознайомити із старовинним звичаєм – закликання весни виробами з тіста – жайворонком. Прищеплювати бажання самостійно виробляти пташку з тіста. Закріплювати технічні прийоми ліплення, правила поводження з ножем.
Хід заняття.
Вихователь. Усюди тиша. Як гарно навкруги весною. Діти, уявіть собі, що ви потрапили у казковий світ природи.
Вийшло сонце, усміхнулось, покотилось по землі. В кожну щілинку, куточок заглядає і хоче побачити хто ще спить, від зимового сну не прокинувся.
Промінчик. Сніжинки, досить уже спати, прокидайтеся. Всім вам час вставати, в струмочки збиратися і водою річки наповнювати.
(Дівчатка-сніжинки під звуки музики прокидаються, знімають з голівки корони і стрічками імітують рух води).
Дитина. Ще інколи літають віхоли зимові та весна уже пробуджується і ніхто її не може зупинити. Починають краплинки на сонці переливатися, своєю красою всіх чарувати.
Вихователь. Діти, взимку чарівний промінчик водив нас у гості до Морозенка.
Промінчик. А сьогодні я вас запрошую у ліс. Скажіть, ви знаєте, як пробуджується від зимового сну ліс? Хочете це побачити?
Багато у лісі своїх таємниць. Але спочатку пригадаємо правила поводження у лісі.
– В лісі не можна смітити, не можна ламати гілочки, не можна зривати квіти, не можна кричати, ображати птахів і тварин.
Промінчик. Молодці! Я вірю, що ви ніколи не будете топтати квіти, ломити гілочки на кущах, деревах, не завдасте шкоди тваринам та птахам.
Вихователь. Промінчику, діти ще знають таємниці лісу.
– Дерева прикрашають землю, годують і одягають людину, дають тепло, житло. Все що нас оточує, пов’язане з деревами: і будинки, і ліки, і папір, і фарби.
Вихователь. Малята, подивіться, як пробудилася від зимового сну берізка, одягла свої сережки. Береза має лікувальні властивості. Хочете дізнатися, як це дерево лікує? Інколи буває так, що діти прокидаються, а ліжечко мокре, це не тому що вони не уважні. Ці діти хворі. Їх болять нирки, а береза їх лікує. В кого таке буває, як я розповіла, треба підійти до дерева, притулитися до стовбура і покласти руки на стовбур, трохи постояти. (Діти стають біля берізки).
Діти, чуєте шум? Ідемо ближче і подивимося, що там сталося.
(Баба Яга замітає біля хати)
– Мої квіти ще не цвітуть. Піду у ліс і нарву багато підсніжників.
(Болото. У болоті жаби).
Жаби. Куди ти ідеш, Бабусю?
Баба Яга. По квіти. Куди мені ще йти? Але тут болото. Як перейти?
Жаби. Ми можемо допомогти. В нас є чоботи. Скоріше взувай. Іди.
(Баба Яга не може витягнути ноги, а жаби сміються).
Вихователь. Діти, з Бабою Ягою, щось сталося. Вона кличе на допомогу.
Діти. Що з тобою, Бабусю?
Баба Яга. Жаби дали мені такі чоботи, що і кроку ступити не можу.
Вихователь. Чому Баба Яга не може витягнути ноги?
Діти. Болото тягуче, липке.
Вихователь. Подумайте, як можна допомогти Бабусі?
Діти. Треба, щоб болото стало рідким.
Вихователь. Від чого рідким стане болото?
Діти. Треба полити водою або закликати дощик. (Поливають болото водою, Баба Яга витягує ноги, дякує).
Вихователь. Діти, чому жабки покарали Бабу Ягу?
Діти. Квіти рвати не можна.
Вихователь. Квітами треба милуватися, а не рвати. Бачиш, як зле ти робиш.
Баба Яга. Пробачте, я більше не буду рвати квіти. (Прощається з дітьми).
(Діти ідуть дальше, долаючи перешкоди. Підходять до поляни з підсніжниками).
Вихователь. Як тут гарно. Скільки квітів розцвіло. Як називаються ці квіти?
Діти. Підсніжники.
Вихователь. А тут є ще одна квіточка.
Дитина читає вірш Марії Познанської.
Я – перша квіточка весни,
Я – пролісковий цвіт,
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ.
Вихователь. Перші весняні квіти, підсніжники, потребують охорони, бо коли їх зривати у великій кількості і неуважно, вони можуть зникнути з нашої землі. Щоб зберегти рослини, яких залишилося мало, люди створили Червону книгу. А знаєте, чому вона червоного кольору? Червоний колір – це символ тривоги.
У Червону книгу ми занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Промінчик. Квіточку кожну, кожну травинку
Плекай, бережи.
Іншим малятам, своїм друзям теж накажи.
(Прилітає сорока).
Скре-ке-ке. Що це ви тут застряли. На краю лісу живе бабуся і я лечу до неї. Ходіть зі мною. Бабуся нам допоможе теплу весну приблизити. (Заходять до Бабусі).
Діти. Добрий день, Бабусю.
Бабуся. Добрий день, діточки. Проходьте хлопці, сідайте дівчата в моїй хаті. Я дуже рада, що ви завітали до мене.
Дитина. Бабусю, нас сюди привела сорока і сказала, що ви можете приблизити весну.
Бабуся. Тоді слухайте уважно. Весна прийде тоді, коли повернуться з теплого краю птахи. Колись давно наші бабусі випікали з тіста жайворонків. Виходили на вулицю, підкидали пташок догори і закликали весну.
Жайворонки, прилетіть, весну красну принесіть.
Вважалося, що пташки із тіста покличуть з вирію своїх родичів, а вже ті принесуть весняне тепло. Сьогодні я навчу вас робити жайворонків, які закликають весну.
Ось у мене є замішане тісто. Перш ніж приступити до роботи, що треба зробити? (Діти миють руки, одягають фартушки, сідають за столи).
Приступимо до роботи. (Повторення правил роботи з ножем).
Беремо шматок тіста і ділимо його на дві частини: одна менша, друга – більша. З більшої частини викачуємо ковбаску. Це буде тулуб пташки. Один кінець робимо круглим – це голівка. На голівці робимо дзьобик, витягуючи пальчиками тісто. Інший кінець двома пальчиками притискаємо і надрізуємо ножем. Це буде хвостик.
Тепер беремо меншу частину тіста і теж робимо ковбаску. Обвиваємо навхрест навколо тулуба і ножем робимо надрізи – це крильця жайворонка. Сушені ягоди будуть очима пташки. Ось жайворонок готовий.
(Самостійна робота дітей. Індивідуальний підхід).
Закінчуємо робити жайворонків. Викладаємо їх на деко і на кухні нам їх спечуть.
(Діти миють руки, втирають, знімають фартушки).
Українська народна пісня “Благослови, мати”. (Співають діти).
Благослови, мати, весну закликати,
Зиму проводжати!
Зиму проводжати, весну зустрічати.
Зимонька в саночках, веснонька в візочку.
Бабуся. Благословляю вас, діти,
Весну закликати, зиму проводжати!
З веселою посмішкою,
Із жайворонком – пташкою.
З водою свяченою,
З колосками хліба
І добром у серці.
(Співають веснянку).
Бабуся. Дякую вам. діти, за веснянку: гарно ви співали, весну закликали. Вже наші жайворонки спеклися. Перед тим, як взяти пташок в долоні, всі діти вмиємо руки. Хліб святий, його треба брати чистими руками, з чистими думками.
Жайворонки беріть, на високу гору йдіть.
Пісеньок гарних співайте,
Весну красну величайте.
Просіть жита-пшениці,
Всякої пашниці,
Дощику дрібненького,
Сонечка ясненького.
Пташок тримайте уважно, щоб не впали з рук, бо горе може спіткати тих пташок, що летять до нас з теплих країв.
Піднімаємо жайворонків вгору і закликаємо пташок та весну чарівницю.
Українська народна закличка.
Жайворонки, прилетіть,
Весну красну принесіть.
А може ще хтось вміє закликати весну.
Пташечки-щебетушечки,
Прилетіть до нас,
Принесіть нам літо тепле,
Заберіть від нас зиму холодну.
Нам зима холодна наскучила,
Руки, ноги відморозила.
Пташок викликаю
З теплого краю:
– Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Молодці, вмієте ви закликати пташок, весну і я вірю, що вже незабаром прийде до нас тепла весна.
Сьогодні ми побачили, як пробуджується від зимового сну природа, навчилися випікати жайворонків та закликати весну красну.
Після закликання жайворонків усі споживали.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Усна народна творчість для дошкільників “Ранок”.
- Скарбничка народної мудрості Харків “Основа” 2011р.