Вихователь-методист, музичний керівник
КЗДО №2 “Казка”, смт Покровське Дніпропетровської обл.
Для кого призначений: молодший дошкільний вік; педагоги
Форма проведення: пізнавальний розвиток, мовленнєвий розвиток, соціально-моральний розвиток
Конспект заняття-гри з дітьми молодшого дошкільного віку «Свійські тварини» з використанням дидактичних карток педагогічної технології Г. Домана.
Тема: «Заблукало кошеня»
Мета: Розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, логічне мислення. Продовжувати навчання читання за системою Глена Домана. Розширити знання дитини про свійських тварин, вчити звуконаслідувати їх. Продовжувати знайомити з будовою тіла кота, закріпити знання про характерні ознаки його зовнішнього вигляду. Виховувати любов і турботливе ставлення до тварин.
Обладнання: Іграшкові тваринки, аудіозапис з голосом кошеняти, картки Г. Домана з комплектів «Свійські тварини», «Частини тіла тварин», «Дитинчата тварин», підставка для карток, імпровізоване сільське подвір’я.
Хід заняття.
- I. Вступна частина.
У грамзаписі звучить «нявчання» кошеняти.
Вихователь: Діти, здається, кошенятко заблукало і шукає кішку-маму. (Бере до рук іграшку). Не хвилюйся, котику, ми допоможемо знайти твою маму, та спочатку ближче познайомимося з тобою.
Вихователь та діти вітаються з кошеням, розглядають іграшку.
- II. Основна частина.
Вихователь: Всі тваринки складаються з частин тіла. Назвіть їх.
Показує дітям знайомі картки. Читання слів: тулуб, голова, лапи, хвіст.
Вихователь: Молодці! Кошенятко м’якеньке, пухнасте. А якого воно кольору? А що у нього є на голівці?
Вихователь показує очі, вуха, носик, ротик у кошеняти, потім пропонує дитині показати у себе на обличчі.
Вихователь: А давайте зараз перетворимося на такого ж пухнастика. Ви будете «кошенятами», а я – ваша мама «кішка».
Гра «Кішка й кошенята»
«Кошенята» бігають, пустують. За сигналом ховаються – присідають, закриваючи обличчя долонями. «Кішка» знаходить їх, підгукує до себе. «Кошенята» підходять до неї, вона їх гладить, ті засинають.
Вихователь: А тепер, кошенятко, як і обіцяли, ми відправимося до твоєї мами. Якщо підемо по ось цій стежинці, то потрапимо на домашнє подвір’я, де й живе кішка-мама зі своїми дітками-кошенятами.
Вихователь та діти йдуть по раніше покладеній на підлогу мотузці й підходять до імпровізованого домашнього подвір’я, на якому розміщені іграшкові свійські тварини.
Вихователь: Прийшли! А ось і кішка-мама! Подивіться, як вона радіє зустрічі зі своєю дитинкою. (Вихователь імітує обійми іграшкових киці та кошеняти). Хочете дізнатися, які ще домашні тваринки живуть на цьому подвір’ї?
Читає слова, показуючи картки: порося, собака, кіт , корова, коза.
Вихователь: Ці тварини живуть вдома, тому їх називають домашніми. Треба ж з ними привітатися. Давайте покажемо наше веселе привітання.
Гра-привітання
Вихователь: Добрий день, собачки!
Дитина: Гав-гав-гав!
Вихователь: Добрий день, корівки!
Дитина: Му-му-му!
Вихователь: Добрий день, кошенятка!
Дитина: Няв-няв-няв!
Вихователь: Добрий день, поросятка!
Дитина: Хрю-хрю-хрю!
Вихователь: У цих тваринок теж є мама, а вони – їхні дитинчата. Як їх називати?
Читання слів: поросятко, цуценятко, кошенятко, телятко, козенятко.
Вихователь: А покажіть тваринкам, які ви уважні.
Дидактична гра «Кого не стало?»
(Вихователь повертає дитину спиною до іграшок- тварин, ховає одну з них та пропонує дитині відгадати, якої тваринки не вистачає. Хвалить дитину за відгадування, а якщо та не відгадала, то допомагає загадуванням нескладної загадки).
Вихователь: Діти, прийшов час повертатися. Скажемо домашнім тваринкам «До побачення!».
Діти прощаються з тваринками і по стежинці-мотузці разом з вихователем повертаються.
III. Заключна частина.
Вихователь. Діти, ви допомогли кошеняті знайти свою маму. Вони радіють та дякують вам за те, що ви такі добрі. А зараз я пропоную усім разом заспівати улюблену пісеньку «Сіра киця».
Діти разом з вихователем співають пісню «Сіра киця»