Презентація “Методика проведення моніторингу якості дошкільної освіти: кваліметрична модель експертної оцінки” Залишити коментар

Методика проведення моніторингу якості дошкільної освіти: кваліметрична модель експертної оцінки from Anhelina Mytsura

Методика проведення моніторингу якості дошкільної освіти: кваліметрична модель експертної оцінки

Слайд №1

Упровадження електронного варіанту кваліметричної моделі оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку є безперечним досягненням у моніторингових дослідженнях у дошкільному закладі. Проте під час користування цією моделлю у багатьох педагогів виникають запитання: за якими показниками та критеріями слід оцінювати розвиток дошкільників та як переводити отримані результати в бали?

У методичних рекомендаціях описано експрес-діагностичні методики оцінювання якісних показників розвитку старшого дошкільника, що орієнтовані на зміст освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти, а отже й на будь-яку з чинних комплексних програм розвитку дитини дошкільного віку. Крім того, наведено алгоритм оброблення результатів моніторингу за допомогою електронного варіанта кваліметричної моделі оцінювання рівня розвитку дитини та створення комплексного портрету дитини, який засвідчує рівень якості наданої їй освіти. Особливу цінність мають діагностичні матеріали для проведення моніторингового дослідження — картки до запропонованих методик, бланки та зразки заповнення протоколів оцінювання рівня сформованості основних компетенцій дошкільника.

Зазвичай моніторингові дослідження досягнень дитини потребують багато часу. Тож на допомогу практикам було розроблено орієнтовну експрес – діагностику для визначення особливостей індивідуального розвитку старших дошкільників порівняно з БКДО.

Слайд №2

Орієнтовна  (не догма, а орієнтир).

Тому, що кожен педагог має своє бачення, свою позицію, тож може доопрацювати розроблену експрес – діагностику, вносити свої корективи, змінювати запропоновані завдання.

Ігрова (ігрова діяльність – провідна для дошкільників)

Отже практично всі завдання мають ігровий характер, зокрема й найулюбленіше заняття дошкільників – малювання.

Експрес (не потребує багато часу)

Дуже важливо, щоб дитина не втомилася, а педагог отримав якомога більше потрібної інформації.

Діагностика (розпізнання)

Термін – «діагноз» за значенням найближчий до слова «розпізнання». Під час діагностики ми хочемо якнайточніше розпізнати особливості індивідуального розвитку дитини, визначити, над чим ще треба попрацювати, щоб надати кожній дитині якомога якіснішу дошкільну освіту.

БКДО – Державний стандарт дошкільної освіти України, який орієнтує педагогів на цілісний і гармонійний розвиток дитини.

Слайд №3

   Для забезпечення ефективності діагностики, проведення її в темпі запропонованому дитиною, та отримання достовірної інформації, ліпше коли діагностику проводять два експерти: один веде діалог, а інший дослівно фіксує відповіді дитини, її поведінку, реакцію, міміку та жести. Бесіду з дитиною можна записувати на диктофон або знімати на відео.

Слайд №4

Аби заповнити електронний варіант кваліметричної моделі оцінювання рівня розвитку дитини дошкільного віку, педагоги мають внести туди бали, що відображають рівень сформованості кожної з компетенцій. Розробниками електронного варіанта кваліметричної моделі передбачено оцінювання кожного критерію (компетенції) від 0 до 4.

 Найвищий, 100% – вий, рівень сформованості кожної компетенції  – 4 бали.

100% – вий рівень сформованості всіх  компетенцій, передбачених БКДО, свідчить про 100% – ву якість наданої освіти дітям дошкільного віку.

Слайд №5

Ігрова діагностична методика «Чарівні перетворення»

• Особистісно-оцінна компетенція
• Соціально-комунікативна компетенція
• Художньо-продуктивна компетенція
• Мовленнєва компетенція
• Комунікативна компетенція

Ігрова експрес – діагностика розпочинається зі знайомства  дорослого з дитиною, якщо вони незнайомі. Якщо дослідження проводить знайомий дитині дорослий, то він може запропонувати «перенестися на іншу планету й уявити, що дитина зустріла одного з мешканців. Тож дитині потрібно познайомитися з ним, поговорити, розповісти про себе.

Бесіда містить 10 запитань. Результати спілкування дорослого з дитиною вносимо у відповідний розділ протоколу оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку. Бланк.

Слайд №6, 7, 8, 9

Аналізуючи результати, отримані під час діагностики тієї чи іншої компетенції, педагог передусім керується показниками сформованості цієї компетенції, поданими в БКДО.

Особистісно-оцінна компетенція  (показники сформованості)

• Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм “Я”, її місцем у системі людської життєдіяльності (у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, в різних видах діяльності).
• Здатність до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях, позитивного ставлення до власного внутрішнього світу (мотиви, ціннісні орієнтації, бажання і мрії, почуття тощо), оптимістичного світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього.

У цих показниках закладено зміст трьох складових

• Когнітивна складова – що знає дитина
• Емоційна складова – як ставиться до себе та інших
• Поведінкова складова – як діє в різних ситуаціях

Оцінювання рівня розвитку емоційної складової особистісно – оцінної компетенції дитини є одним з етапів експрес – діагностики й відбувається у формі ігрового діагностичного завдання. Педагог пропонує три конверти різних кольорів… «Зараз ми з тобою будемо малювати» Розповідає про складність завдань в різних конвертах.

Пропонує вибрати конверт.

«Уяви себе чарівником. Випробуй свою чарівну силу – перетвори геометричну фігуру на малюнок». Після завершення роботи – розповідь, що намалювала і педагог запитує: «Як ти вважаєш, чи впорався ти із завданням?»

Результати вибору і виконання дитиною завдання заносимо у відповідну частину протоколу оцінювання рівня сформованості особистісно – оцінної компетенції дитини старшого дошкільного віку.

Слайд №10,11

Соціально-комунікативна компетенція (показники сформованості)

• Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування.
• Здатність взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої і дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе.
• Вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях.

Слайд №12, 13

Художньо-продуктивна компетенція (показники сформованості)

• Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний.
• Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті. Реалізує здатність насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію.
• Переймає духовний потенціал мистецького твору у власний досвід, виховує в собі риси улюблених персонажів.
• Володіє комунікативними навичками спілкування з приводу змісту і краси твору, його засобів.
• Із задоволенням наслідує мистецькі зразки – образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні.
• Охоче інтегрує в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності сприйняття і відтворення прекрасного (уміння, навички).
• Випромінює благополуччя під час мистецької творчої діяльності; має навички рефлексії стосовно власного мистецького досвіду; виявляє художню активність як складову особистісної культури.

 

Слайд №14,15, 16

Для визначення сформованості мовленнєвої та комунікативної компетенцій використовуємо дослівні записи розповідей дітей.

Мовленнєва компетенція (показники сформованості)

• Інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися.

Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетенцій.

Комунікативна компетенція (показники сформованості)

• Комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні;
• культура мовленнєвої комунікації.

Комунікативна компетенція передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції.

 

Ігрова діагностична методика

«Я і світ»

Слайд №17

Визначити рівень сформованості здоров’язбережувальної, родинно – побутової, природничо – екологічної та предметно практичної компетенцій пропонується за допомогою ігрової діагностичної методики «Я і світ», в основу яких покладено з’ясування ціннісних ставлень дитини до себе та навколишнього світу. Для проведення дослідження використовуємо 16 карток – половина з яких із зображеннями позитивного ставлення дітей до свого здоров’я та навколишнього світу, а друга половина – із зображенням негативного ставлення. Для бесіди запропоновано 12 запитань.

Для проведення моніторінгових досліджень (двічі на рік) набір малюнків щоразу може змінюватись за змістом. Та головною умовою є стале відношення зображень позитивного та негативного змісту. Таке співвідношення має бути 1:1.

Слайд №18, 19, 20

Здоров’язбережувальна компетенція (показники сформованості)

• Обізнаність із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статті; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини.
• Уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей.

Дотримання правил безпеки життєдіяльності

Педагог надає дитині таку інструкцію: «Розглянь малюнки. На них зображені діти, які певним чином поводяться зі своїм здоров’ям. Розкажи, що зображено на цих малюнках, правильно діти чинять чи неправильно. І поясни свою думку. Можна розпочати так: «Я думаю, що хлопчик чинить правильно, тому, що…”

Слайд №21, 22,23

Родинно-побутова компетенція  (показники сформованості)

Обізнаність із нормами та правилами сімейного (родинного) співжиття; здатність їх дотримуватися; уміння підтримувати доброзичливі, дружні, довірливі стосунки в родинному колі, виявляти турботу і любов до рідних і близьких членів родини.

 

Слайд №24, 25, 26

Природничо-екологічна компетенція  (показники сформованості)

Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі.

Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті; прикладає домірні зусилля зі збереження, догляду та захисту природного довкілля.

  Предметно-практична компетенція (показники сформованості)

• Обізнана із предметним світом, його особливостями в межах житла (предмети побуту, вжитку) і поза ним (транспорт, споруди закладів соціального і громадського призначення тощо), виготовленням предметів довкілля.
• Орієнтується у предметному середовищі за місцем проживання, дотримується елементарних правил поведінки на вулицях і дорогах.
• Користується побутовими предметами за призначенням.
• Обізнана з працею дорослих, виявляє інтерес і повагу до і професій, бере участь у спільній праці з дорослими, дітьми; творчо виявляє себе у самостійній предметно-практичній діяльності.
• Застосовує елементарні економічні поняття; ощадливо ставиться до речей, грошових коштів.

Слайд №30,31, 32

Сенсорно-пізнавальна компетенція (показники сформованості)

Виявляє пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією; моделює, експериментує в довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно-символічні зображення, схеми.

Орієнтується в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.

Використовуються Методики: “Четвертий зайвий” “Порівняй”

Діагностичні завдання та бесіда з опорою на картки .Педагог може добирати питання на свій розсуд, в залежності від того яке моніторингове дослідження: первинне, проміжне чи заключне.

Слайд №33

Математична компетенція (показники сформованості)

Виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам’ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв’язувати задачі і приклади на додавання і віднімання в межах 10.

Слайд №34

Ігрова компетенція (показники сформованості)

Обізнаність з різними видами іграшок; здатність їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила); реалізовувати власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів і поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри.