Відомості про автора:
Панченко Вікторія Миколаївна; Олексієнко Наталія Владиславівна; Гашевська Марина Володимирівна
інструктор з фізичної культури; вихователь-методист; музичний керівник: м.Чернігів, ЗДО№64
Для кого призначений: інструктори з фізкультури та вихователі ЗДО.
Спрямованість змісту: фізична культура та патріотичне виховання
Спортивна розвага «Козацькому роду нема переводу»
Зал святково прикрашений. До залу заходять дві ведучі, вдягнені в українські костюми.
Ведуча 1: – Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися впродовж багатьох сторіч. Це ті неписані
закони, яких люди дотримувались в будні і у свята. Без них ми не можемо виховувати в наших дітях
шанобливе ставлення до своєї історії, до свого народу. Отже запрошуємо вас, друзі, у чарівний світ давнини.
Під «Козацький марш» до залу заходять хлопці, вдягнені у вишиванки та шаровари. Виконують перешикування та стають на півколом біля ведучих.
Ведуча 2: – Історія кожного народу має свої символи й атрибути. Народними символами України є славні сторінки козаччини. Сьогодні ми на одну мить перенесемось в далеке минуле нашої України.
Козаки боронили наші землі від нападників – ворогів. Вони були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими, вільними людьми.
Ведуча 1: – Вважають що слово «козак» походить від слова «коза». Козаки були спритні, як кози, вдягались в козячі кожухи. Можливо від слова «каймак» – тобто «вільний чоловік».
Найбільший острів де жили козаки називався Січ. Там вони жили постійно, вчились військовій справі, готувались до воєнних походів.
Носили козаки шаровари червоного, синього та зеленого кольорів, на ноги вдягали чоботи, на голову – шапку. Козаки є і нині. До нас на свято завітав тато Катюші- Ковган Олександр Олексійович, який був у зоні АТО.
Тато : – Добрий день! Я сьогодні хочу дати вам пораду. Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків:
- Будь працьовитим
- Поважай старших
- Дотримуй слова
- Козаки всі рівні в правах
- Служи вірно своєму народу
- Живи за звичаями свого народу
- Будь сильним!
- Щоб бути сильним треба багато тренуватись. Витримувати випробовування!
Ведуча 2: – Якщо ви хочете бути справжніми козаками, вам також треба починати з тренувань. Згодні долати випробування?
Музична розминка зі степами (українська народна козацька пісня «Отаман Сірко»). І куплет:
1) В.п. – стоячи на степі обома ногами (поперек платформи), ноги разом, руки вздовж тулуба:
1-2 – поворот голови праворуч, права рука долонею до чола;
3-4 – В.п.
5-8 – 4 рази підняти й опустити плечі вгору-вниз;
9-16 – повторити теж саме в інший бік (повторити рухи 2 рази).
2) В.п. – теж саме:
1 – крок правою ногою назад на підлогу, ліва нога залишається на платформі, руки в сторони;
2 – В.п., руки зігнуті перед груддю, долоні стиснуті в кулаки;
3-4 – повторити теж саме з лівої ноги (повторити рухи 2 рази).
3) В.п. – теж саме:
1-2 – крок лівою ногою вперед-в сторону на підлогу, одночасно розвертаючи тулуб праворуч, руки дугами назовні вгору, глибокий вдих;
3-4 – стати обома ногами на платформу, обличчям вперед, глибокий видих;
5-8 – теж саме в інший бік з правої ноги.
4) 1-4 – крокування на місці стоячи на платформі;
5-8 – зійти з платформи на підлогу, стоячи перед платформою, крокування на місці
Приспів:
1) В.п. – руки на пояс, ноги в основній стійці (О.с.):
1 – крок правою ногою на платформу;
2 – стати на платформу обома ногами;
3 – крок правою ногою з платформи назад на підлогу;
4 – крок лівою ногою з платформи назад на підлогу
5-8 – 4 підстрибування на двох ногах на місці (повторити рухи 2 рази)
2) В.п. – напівприсід, руки зігнуті в ліктях біля тулуба, корпус трохи нахилений вперед, стоячи перед степом на підлозі:
1 – стрибок обома ногами одночасно вперед-вгору, застрибнути на платформу;
2 – стрибок обома ногами одночасно назад-вниз, зістрибнути з платформи на підлогу;
3-4 – теж саме;
5-8 – крокуючи обійти платформу, рухаючись праворуч (повторити рухи 2 рази).
ІІ куплет:
1) В.п. – О.с. стоячи обома ногами на платформі (поперек платформи), руки на пояс:
1–2 – випад правою ногою вправо, ступнувши на підлогу праворуч від платформи, права рука долонею до чола, тулуб нахилити вперед-вправо;
3-4 – В.п.
5-8 – 2 повільні нахили голови праворуч-ліворуч, руки на поясі;
9-16 – теж саме в інший бік з лівої ноги (повторити вправи 2 рази).
2) В.п. – теж саме:
1 – крок правою ногою назад на підлогу, ліва нога залишається на платформі, руки в сторони;
2 – В.п., руки зігнуті перед груддю, долоні стиснуті в кулаки;
3-4 – повторити теж саме з лівої ноги (повторити рухи 2 рази).
3) В.п. – теж саме:
1-2 – крок лівою ногою вперед-в сторону на підлогу, одночасно розвертаючи тулуб праворуч, руки дугами назовні вгору, глибокий вдих;
3-4 – стати обома ногами на платформу, обличчям вперед, глибокий видих;
5-8 – теж саме в інший бік з правої ноги.
4) 1-4 – крокування на місці стоячи на платформі;
5-8 – зійти з платформи на підлогу, стоячи перед платформою, крокування на місці.
Ведуча 1: – Козаки подорожували країною, захищали її від ворога. А найкращими
помічниками козаків у походах були їх вірні коні. То був не козак, якщо не вмів їздити верхи. Тому козаків тренували добре триматись на коні.
Ведуча 2: – А ось і ваші коні (фітболи). Готові до випробувань? У нас є команди: «Мальва» та «Барвінок». Вам треба сісти верхи на коня, проскакати на ньому верхи до «калини», з неї зняти шапку, одіти її собі на голову, бо на голові у козака завжди була шапка, і повернутися верхи до своєї команди передати коня і шапку наступному козаку, і стати в кінець команди; наступний козак одягає шапку одразу на голову і стрибає на «коні» до «калини» – вішає шапку на «дерево» і повертається до команди, і т.д.
- І естафета «Як козаки на конях їздили»
Ведуча 1: – Який похід без гарних чобіт? Чоботи повинні бути міцні та зручні!
Ведуча 2: – А ось і чоботи! Взувайте – і вирушайте!
До залу вбігає Грицько.
Грицько: – Агов! Так багато дітей! Це у вас сьогодні спортивне свято «Козацькому роду нема переводу»? Здоровенькі були, друзі!
Я так поспішав втекти від Стецька.
Ведуча1: – Від якого Стецька?
Грицько: – Та це мій сусід. Хата в хату. Хотів йти зі мною, хвалився, що все вміє, всюди перший.
Ведуча 1: – Ну то чого ж ти його не взяв?
Грицько: – Та козаки мене випровадили, бо я наймолодший. Я хочу позмагатись.
Вбігає Стецько: – А я! А я! Я теж хочу грати в ігри та змагатись! Ой, добрий день, друзі!
Грицько: – Ти як сюди потрапив і чого? Я ж просив тебе, щоб не приїжджав і не позорився!
Стецько: – Та я ж з дому втік, бо я найсильніший, найспритніший, най..най..
Грицько: – Ой, дивись, бо нахвалишся!
Стецько: – Все одно я, зараз подивіться…
Ведуча 1: – Діти, ви дружні – так.
Приймемо в команди Стецька і Грицька – так.
Тоді ставайте до дітей. Ти Стецько до команди «Мальви», а ти Грицько – до команди «Барвінок». А ось вам і чоботи козацькі. Покажіть першими, як треба їх швидко взувати і долати в них різні перешкоди.
- ІІ естафета «Чобітки»
(біля кожної команди стоїть стільчик, на якому діти будуть взувати чоботи; на підлозі розставлені перешкоди – «горбочки» з картонних труб; діти по-черзі взувають чоботи і біжать в них долаючи перешкоди, оббігають гарбуз (як позначка-обмежувач) і так само повертаються назад; сідають на стілець, знімають чоботи і передають естафету наступному козаку, а самі стають в кінець колони).
Ведуча 1: – А хто як не жінка допоможе козаку зібратись в похід?! Адже на Січі жили не тільки козаки, а й козачки. Ану дівчата, виходьте до наших козаків і заспівайте з ними разом!
Під українську народну пісню «По дорозі жук-жук» співають дівчата та хлопці
Ведуча 1: – У довгій подорожі, після дня важкого, козаки відпочивали.
Ведуча 2: – Та який же відпочинок на пустий шлунок? Козаки були знатні кулінари!
Ведуча 1: – Тільки з сокири каші не звариш! І вареників з картоплею не зліпиш!Треба спочатку картоплі накопати!
- ІІІ естафета «Вибери картоплю»
Ведуча 2: – Ось вам лопати і відра, а там і картопля вже виросла – вибирати час! (у першого козака в руці дитяча велика лопата, на тому боці залу біля гарбузів лежить картопля, за кількістю учасників, біля команди стоять відра для збору врожаю. За сигналом перші козаки біжать до картоплі, ногою допомагають закотити картоплю на лопату, яку треба поставити на підлогу, і простягаючи лопату з картоплею вперед добігти до відра і покласти лопатою картоплю у відро, потім передати лопату наступному козаку і стати в кінець колони).
Ведуча 1: – Ну тепер можна і тісто для вареників замісити, адже начинка вже є!
Ведуча 2: – Вареники – страва запозичена українцями з турецької кухні. Перша назва вареників – вараники.
Грицько: – Начинка для вареників може бути різною: смажена капуста, гриби, картопля, мак, вишні, яблука. Я знаю, пробував! Їх ліплять з різних видів борошна: пшеничного, житнього, гречаного, ячмінного.
Стецько: – Моя мама робить вареники на пару, в окропі, а сусідка смажить їх на маслі.
Ведуча1: – Це страва, яка збирала всю родину разом, щоб спочатку їх приготувати, а потім всім разом смакувати. То що, готові, тоді будемо місити тісто!
- ІV естафета «Заміси тісто»
(на столах біля команд лежать продукти потрібні для замішування тіста і зайві (миска з борошном, склянка з водою, соляниця з сіллю, буряк…) на іншому боці біля гарбузів стоять столи з великими мисками. Діти по черзі беруть зі столу один продукт, який потрібен для тіста і біжать до іншого столу з великою мискою, висипають туди або вливають і повертаються бігом назад, щоб передати естафету наступному і стати в кінець колони. Звернути увагу дітей на те, що брати тільки потрібні продукти та по одному).
Ведуча 2: – Ну ось, тісто готове! Віддамо його козачкам-дівчаткам, а вони вже зліплять з нього для козаків вареники.
Танок дівчаток з качалками «Варенички»
Ведуча 1: – Козаки довго ніколи не сумували. Вони вигадували безліч забав, щоб себе розважати.
Ведуча 2: – Хто силою мірявся, а хто і швидкістю. Швидкий козак – то велика знахідка у боях з ворогом.
Ведуча 1: – А ви хочете розважитись як справжні козаки? Тоді ось вам мішки. Вам треба залізти в середину них і тримаючи їх обома руками прострибати до гарбузів і стрибаючи повернутись назад, вилізти з мішка і передати мішок наступному козаку і стати в кінець колони.
- V естафета “Козацькі забави в мішках»
Ведуча 2: – Козаки були неперевершені, бо багато тренувались. Серед найпоширеніших і найулюбленіших видів тренувань було перетягування канату.
Ведуча 1: – І на цей раз потренуватись ми запрошуємо разом з нашими козачатами і їх батьків, бо щось вони засиділись вже!
- VІ естафета «Перетягування каната».
( на середині каната пов′язана стрічки, хлопці стають по обидва боки від стрічки, батьки – позаду дітей).
Ведуча 2: – Чоловіки розважаються, а жінки щось засумували. А виходьте і ви козачки до козаків на переспіви.
Переспіви дорослих козаків та козачок (батьків).
Ведуча 1: – А у дівчаток були свої забави: вони з квітів плели вінки. Адже вінок – найдавніший символ нашої країни. Неможливо уявити україночку без яскравого віночка на голові. Адже в основі українського вінка – любов до природи, шана до рідної землі.
Стецько: – Мама казала, що вінок – це не просто прикраса, а й оберіг від зла, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.
Ведуча 2: – Здавна повелося, що віночок має бути з 12 квіточок (ружа, мальва, безсмертник, калина, барвінок, волошка, ромашка, чорнобривці, любисток, квіти яблуні, квіти вишні, деревій).
(Ведуча1в цей час на мольберті виставляє малюнки квітів)
Грицько: -А ще віночок пов′язаний стрічками, ви знаєте, що вони символізують?
Діти: так
Грицько: що ж символізує жовта стрічка?
Діти: сонце
Стецько: а блакитна?
Діти:– небо та воду.
Ведуча1: не хвилюйтеся наші діти знають все.
Музична народна гра «Віночок»
Дівчата стають у коло і передають вінок промовляючи слова: «Ти лети, лети віночок швидше, швидше по руках. У кого буде віночок, той станцює гопака». Та дівчина, яка з вінком залишилась на кінець слів, виходить на середину кола та танцює елементи українських танців. Інші діти плескають у долоні.( Гра повторюється 3-4 р).
Ведуча2: ось і закінчилися тренування. Наші хлопці справжні козаки. Все витримали з усім справились.
Мама-козачка: – Я хочу сьогодні запалити свічку, яка буде символом нашої любові до рідного краю. У ваших серцях запалає маленький вогник гордості за те, що ви українці. Пронесіть цей вогник крізь все життя, будьте чесними, гордими, любіть свою матінку Україну (запалює свічку).
Танок дівчат зі свічками
Стецько і Грицько: Дякуємо вам діти. Ми тепер знаємо як стати справжніми козаками: потрібно любити свою Батьківщину та бути сильними. Можна ми ще до вас прийдемо? Нам дуже сподобалось! Дякуємо.
Ведуча2: – Нічого безслідно не минає, і хай кожен з вас знає та пам′ятає про минуле, несе його в майбутнє. Хай козацькому роду не буде переводу!
Під «Запорізький марш» діти виходять із залу.
Мета: прищепити любов і повагу до Батьківщини; сприяти вихованню поваги до традицій українського народу, гордості за славне минуле і сьогодення; виховувати вольові якості, розвивати прагнення до перемоги і впевненості у своїх силах; учити не тільки відчувати радість від власних перемог, але й переживати за товаришів.
Обладнання та реквізити: декорації сільської хати та подвір′я, предмети побуту, український вінок.
до естафет: степи (за кількістю учасників + один для інструктора), 2 фітбола, 6-8 «горбочків» з картонних труб, 2 шапки, 2 «дерева-калини», 2 пари дорослих чобіт, 2 стільчики, 2 відра, 2 великі дитячі лопати, картопля (за кількістю дітей), 4 столи, 2 великі миски глиняні, 4 малі миски глиняні з мукою, 2 склянки з водою, 2 солянки з сіллю, 2 цукорниці з цукром, 2 тарілки з горохом, 2 тарілки з пшоном, 2 буряка, качалочки (за кількістю дівчаток), 2 полотняних мішки, канат зі стрічкою, вінок, свічки – ліхтарики (за кількістю дівчаток).
Пісні: українська народна пісня «По дорозі жук», «Я люблю мою країну Україну»
(Marietta Ways та Гайтана), переспіви батьків української народної пісні “А мій милий вареничків хоче»; «Запорізький марш» Є. Адамцева
Танок: «Варенички» під пісню «Варенички» ( слова і музика О. Гаврилюка), «Із свічками» під пісню «Боже Україну збережи» у виконанні групи «Маханаім»
Народна гра: «Віночок»
Естафети: 1) «Як козаки на конях їздили»
2) «Чобітки»
3) «Вибери картоплю»
4) «Заміси тісто»
5) «Козацькі забави в мішках»
6) «Перетягування каната»