Свято – розвага для старших дошкільників «Козацька осінь» Залишити коментар

Відомості про автора:

Димихіна Галина Михайлівна
вихователь
смт. Стара Синява, ЗДО №1 “Зернятко”

Свято – розвага для старших дошкільників

«Козацька осінь»

Розроблений сценарій спрямований на виховання у дітей високих моральних якостей, любові та гордості за свій народ; викликати інтерес до минулого свого народу його звичаїв та традицій; бажання самому приймати участь у творчиій діяльності.
Для кого призначений: старша група
Спрямованість змісту: народознавство, громадянське виховання

До зали заходить ведуча – вихователь.

Ведуча: добрий день вам, друзі щирі,

Хай живеться вам у мирі,

Не минайте нашу хату,

Бо у нас сьогодні свято.

А свято у нас буде незвичне:

Веселе, пісенне, музичне.

Танці, пісня та веселий сміх

На нашому святі будуть для всіх.

Бо козацького роду ми славні діти,

Змалку вмієм веселитись і щиро радіти.

 

Шановні друзі, гості та батьки!

Вас зустрічають діти – козаки.

Тут донечки, синички ваші,

Тож оцініть старання наші!

 

Під звуки бойового маршу діти заходять до зали.

 

1 дитина: над землею пісня лине,

Це для тебе, Україно!

Гарна путь, славна путь –

Козачата наші йдуть.

 

Пісня «Ми нащадки козаків»

 

2 дитина: козаки – це вільні люди.

Козаки безстрашні всюди.

Козаки борці за волю,

За народні щастя й долю.

3 дитина: козак усім народам друг.

Міцний, лицарський у нього дух!

Козак – це той, що за освіту

Хто любить пісню і молитву!

Козак вкраїнську любить мову,

Додержить завжди свого слова!

 

Ведуча: та не були б козаки такими впевненими в собі, якби не мали б підтримки від своїх родин. Адже родина для козака завжди була міцним та надійним тилом та опорою.

 

 

4 дитина: рід, родина, сім я –

Серед них – маленька я

Мов перлинка- намистинка,

Я – дівчатко-українка!

5 дитина: родовід, моя родина,

Я ж її мала краплина.

Люлю всю родину я,

Разом ми – одна сім’я.

6 дитина: бо козацького я роду

Рідну землю люблю зроду.

Маму, тата поважаю

Їм здоров’ячка бажаю!

І бабусю й дідуся

Всіх люблю й ціную я!

 

Діти виконують пісню про  Україну «Я сорочечку вдягаю»

 

 

7 дитина: від рідного дому дитину

Веде у  широкий світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт!

8 дитина: красу блакитного неба,

Красу золотих ланів,

Красу пташиного співу,

Красу людських почуттів!

 

Ведуча: завжди любили та поважали козаки свою неньку, і без її благословення ніколи не вирушали у похід та не бралися до роботи.

 

До зали входить мама з сином.

 

Мама: іди по цій стежинці, сину,

Даруй любов і тепло

І пам’ятай: – ти- людина,

Вчись, думай, твори добро.

Та де б не ходив ти по світу

Серце тебе приведе

До рідного дому, до мами,

Що завжди чекає тебе.

Життя твого тут колиска,

І тут коріння твоє,

Родині вклонись низько-низько,

І знову вперед іди.

 

Ведуча: отримавши материнське благословіння козаки йшли у військо де на них чекав батько-отаман. У нас теж  сої отамани: Крутивус та Вернигора.

 

9 дитина: добре знають малюки,

Наші хлопці – козаки.

Гей, поплещимо завзято,

Хай виходять козачата!

 

Крутивус: гей, військо іде,

Підковками брязь!

Ми для себе щастя маєм,

Ворогом же зась!

 

Вернигора: гей, військо іде,

Шабельками брень

Кому люба чорна пітьма

А нам ясний день!

 

Виконується пісня «Одів Ванька шапку»

 

Ведуча: велика у нас родина – мама, тато, донечки, синочки, бабусі та дідусі. Всі разом – це велика сила. Можна все здолати і все зробити швидко та легко. Особливо зараз, коли настала осінь і у наших сільських родинах дуже багато роботи. Та немає такої роботи, щоб козаки не змогли здолати.

Перегортаємо сторінку нашого свята і запросимо у гості осінь. Адже саме восени Україна відзначає день славного козацтва на свято Покрови святої Богородиці, саме Покрову козаки вважали своєю прихильницею та покровителькою.

 

10 дитина:  Журливо музика заграла,

І закружляло в вальсі листя.

В країну осінь завітала

Красива, сонячна, барвиста.

11 дитина: Відкриваємо завісу ненароком,

Зазираємо в осінню пору року.

Вона тоді буває чарівна,

Коли стає золотокоса.

Отож, запрошуємо в осінь.

12 дитина: Хай усім буде затишно з нами,

Хоч за вікнами дощик шумить.

Поговорим про осінь віршами,

І хай музика ніжно звучить.

 

Пісня «А чому плаче осінь»

 

Виходить Осінь.

 

Осінь: Добрий день! Добрий час!

Рада, друзі, бачить вас.

Я — Осінь золота.

Прийшла до вас на свято

І всім вам принесла даруночків багато.

Я дарую вам калиноньку в намисті,

Пишний коровай і квіти променисті.

 

Осінь ставить кошик з дарами на стіл.

 

Ведуча: Не сама до нас Осінь прийшла —

А синочків своїх привела.

А як цих синочків звати,

Прошу дітки відгадати.

 

Загадки

 

У південний край землі

Відлітають журавлі,

Знов шкільний дзвінок лунає.

Який місяць наступає? (Вересень)

 

Кличуть нас ліси, поля, сади

Позбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте.

То землею ходить місяць… (жовтень).

 

Краплі з неба, дахів, стріх,

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів від листя сад.

Що за місяць? (Листопад)

 

Виходять діти-місяці

 

Виконується співанка про місяці.

( діти – місяці)

 

…Вересень-місяць добре працює,

Овоч смачненький дітям дарує.

А місяць жовтень мряку розвіє,

В лісах, в садах лист пожовтіє.

А листопад — той жалю не мас,

З дерев останнє листя зривас.

 

13 Вересень: Я звуся Вереснем,

Бо квітую вересом.

Ваші прадіди бувало,

Мене й «Сивнем» називали.

Маю друзів я багато,

І сьогодні всі вони

Будуть нам допомагати

Мандрувати восени.

 

Ведуча: До речі, з вересу, який щедро квітував у цей час, готували смачні компоти та варили варення.

 

 

14 дитина:

Звозить вересень в комори

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажить гарбузи

На машини і вози…

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

На чолі іскриться піт —

Сто турбот і сто робіт.

 

15 Жовтень:

Жовтень — так мене назвали,

Бо кругом все жовтим стало.

Маю пензель чарівний,

Маю пензель золотий.

Розфарбую все навкруг —

Золотіє ліс та луг!

Кличуть нас ліси, поля, сади

Позбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте.

То землею ходить місяць жовтень.

 

16 дитина:

У серпанку павутини

Білі ниточки снуються.

Вже тумани по долині

У ранкову пору в’ються.

В лісі верес розкриває

Свої келишки бузкові.

І багрянець покриває

Пишні грона калинові.

 

Ведуча: 14 жовтня — свято Покрови.

 

17 Листопад:

А я — холодний листопад!

Всіх у хату заганяю,

Птахів в дорогу відправляю,

Зриваю листя із дерев,

З зимою вас вітаю.

Листопадом мене називають,

Бо листочки з дерев опадають.

Всі дерева стоять уже голі —

Нагомонілись за літо доволі.

Черв’ячки і комашки поснули,

Жабенята сховались у мулі.

Темні хмари по небу повзуть

І осінні дощі нам везуть.

 

18 дитина:

Осінь на узліссі фарби розбавляла,

Пензликом легенько листя малювала.

Вже руда ліщина, пожовтіли клени,

У красі осінній тільки дуб зелений!

Утішає ясен: — Не сумуй за літом!

Глянь: усі дерева в золотом облиті!

 

 

Ведуча.

В українській мові поряд з формою «листопад» вживалася ще й назва «падолист». Листопад — це час, коли листя падає з дерев. В народі кажуть: «Листопад — сутінки року», адже у листопаді найтемніші ночі.

 

Осінь:

Я — Осінь! Славна, мила, золота!

Радіють всі мені — і села, і міста…

Я в лісі побувала, на городах все зібрала.

А тепер настав мій час, щоб порадувати вас!

Той врожай, що я зібрала,

Вистачить для всіх малят,

І тепер я всіх гостинно запрошую на парад.

 

Парад овочів та фруктів

 

Ведуча:

це— овочі та фрукти,

Потрібні людям всім,

 

Підтримувать здоров’я

Допомагати їм.

Цибуля і картопля,

Кавун і виноград —

 

Всі борються проти

Людських недуг та вад!

 

Наперед виступає дівчинка, що тримає в руках моркву.

 

19 Морква:

Я, морква, під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою мене напувала,

Тому-то морквина така соковита,

Морквяного соку вам треба попити,

їжте моркву неодмінно,

В ній не тільки лиш краса.

Багатющі вітаміни

Творять справжні чудеса.

 

Виходить дівчинка з кошиком яблук.

 

20 Яблуко:

Я смачненьке, чарівне.

Всі ви знаєте мене.

Медом-соком як наллюсь,

Наливним тоді я звусь.

Яблуко смачненьке,

Стигле, чарівненьке.

Ведуча:

Яблуко є українським національним фруктом. Осінь ходить по садах та збирає смачні, пахучі плоди.

 

Пісня «По садочку ходить осінь»

 

Виходить дівчинка, прикрашена кукурудзяними початками.

 

21 Кукурудза:

Я з Румунії прийшла,

Звідти й назву принесла.

Наче шишка на ялині,

На міцній росту стеблині.

Звідси й назва йде моя:

кукурудза пишна я.

 

Ведуча: до речі, козаки дуже полюбляють кашу мамалигу, яка готується із кукурудзяних круп. Та щоб були крупи, кукурудзу потрібно спочатку потеребити. Чи зможуть це зробити наші козачата ми зараз перевіримо у конкурсі «Золотистий качан»

(хто швидше почистить качан кукурудзи, можна щоб дітям допомагали батьки)

 

Виходить хлопчик, що тримає в руці виноградне гроно.

 

22 Виноград:

Мої ягоди – у гронах,

Я – корисний виноград,

Тож пахучими плодами

Пригощаю всіх підряд.

Той, хто п’є смачний мій сік,

Не хворіє цілий рік.

 

Наперед виступає дівчинка-помідорка:

 

Помідора я кругленька,

Маю щічки червоненькі,

До смаку я в кожній страві,

Роблять соки з мене та приправи.

 

 

Ведуча: ще цікавий конкурс

Ми для вас приготували.

Щоб з закритими очима,

Що дамо, на смак впізнали!

 

Конкурс для батьків «Впізнай за смаком»

(у одноразових стаканчиках овочі та фрукти порізані на дрібні шматочки і з шпажками та серветкою)

Капуста:

Я – капуста, всім відома.

Є на полі, є і вдома.

Тісно листя притулилось,

Н качан перетворилось.

 

Гра «Черв’ячок та капустина»

Хто це вліз у середину, їсть велику капустину.

 

Наперед виступає хлопчик , в руках він тримає кошик з огірками.

 

24 Огірок:

Я найзеленіший,

Щойно з городу,

І я не простого — шляхетного роду.

Огірком зовуся я,

Мене полюбляє кожна сім’я.

Щоб спокійно зимувати,

Садять всі мене багато,

Люблять вранці й на обід,

Так і кажуть: другий хліб.

 

Ведуча: а ще з грядки просяться до бочки, бо  смачні солені огірочки.

 

Гра «Бондар»

 

26 картопля:

Вас вітаю всіх малята!

Запізнилась я на  свято.

Через труднощі в дорозі

Я прийти була не в змозі.

Мала кілька прикрих справ –

Колорадський жук напав!

Я позбулася біди,

Та прийшла скоріш сюди.

 

Ведуча: справді, діти, це ж картопля!

Хто її не знає?

В нас обіду без картоплі,

Просто не буває!

Картоплю на Україні теж вважають другим хлібом. А ви, дітки, допомагали своїй родині збирати урожай картоплі?

 

27 дитина:

Працьовиті у нас руки

Бо відома нам наука:

«Хочеш їсти калачі –

То не сиди на печі».

Перевіримо чи вправні ви  помічники. Нумо, козачата, знову до роботи. Хто швидше збере картоплю у мішок.

 

Конкурс «Хто швидше збере картоплю у мішок»

 

Виходять діти з цибулею та часником.

 

28 часничок:

Гострий я й різкий часник,

Убивать мікроби звик!

Ми з цибулею  дует,

Зміцним ваш імунітет!

 

29 цибуля:

Я їдюча вередуля,

Називаюся цибуля!

Всі мікроби убиваю,

І жалю до них не маю.

Зараз я і часничок

Затанцюємо гопачок!

 

Жартівливий танок цибульки з часничком

 

Дитина: ось веде хоровод

Овочевий наш народ.

Все вже зібрано до ладу –

Буде стіл на весь город!

 

Овочевий хоровод або тупотушечка.

 

Ведуча: вправні наші козачата допомогли своїй родині зібрати весь урожай, нічого не пропало у комору все попало.

Не забарився й дощик, добрий товариш нашої Осені та він справжнім козакам зовсім не страшний, а навпаки помічний. Адже всім відомо, якщо стояти під дощем можна навіть підрости.

 

30 дитина:

Як на небі сонечко,

Можна йти гуляти.

І стрибати й бігати.

І в піжмурки грати.

Як на небі хмуриться,

Дощик накрапає,

Парасолька козачат

Від дощу сховає.

 

Пісня хлопчиків «Дощ іде, а я стою»

 

Ведуча: вправні наші козачата і в роботі і у свято, тому що вони не просто діти, вони українські діти, наші діти, нащадки великих козаків.

 

31 дитина:

Я не просто українець,

Я – великий патріот,

Я люблю, як тата й маму,

Український свій народ.

 

32 дитина:

І я українкою змалку зовуся,

І цим я пишаюся й щиро горджуся.

Всі ми діти українські,

Хлопчики й дівчатка,

Хоч іще не дуже сильні,

Та душа завзята.

 

Ведуча: ось і закінчилось наше свято,

Хотілось би вам усім побажати.

Тримайтесь, козаки, сміливими будьте,

Козаки не плачуть, цього не забудьте.

Нехай невдача, нехай біда,

Ніщо не зломить вже козака.

Здоров’я і щастя всім нашим родинам

Цвіту й плоду нашій Україні!

Щоб був достаток на столі

У кожнім місті та селі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *