Щаслива дитина - запорука злагоди в родині!"

Тренінгове заняття: «Щаслива дитина – запорука злагоди в родині» Залишити коментар

Білокопита Ірина Іванівна
Практичний психолог
Вікнянський ЗДО с. Вікно, Заставнівський р-н., Чернівецька обл.

Для кого призначений: Батькам
Спрямованість змісту: психологічний розвиток

Тренінгове заняття:

«Щаслива дитина – запорука злагоди в родині»
Мета: ознайомити присутніх із поняттями «прийняття» та «неприйняття» дитини, особливостями батьків, які приймають  і не приймають дитину; формувати навички аналізу причин поведінки дитини з огляду на її позицію; прищеплювати повагу до прав дитини як маленького громадянина.

Обладнання: паперові смайлики (додаток 1), паперові яблука (додаток 2), бланк до вправи «Риси моєї дитини», ручки.

Хід заняття

Вступне слово (2 хв.)

Усі батьки, без винятку, хочуть для своєї дитини всього найкращого, щоб їхні діти жили в сім’ї щасливо й мирно, були слухняними, відповідальними, розумними. Щастя дається тільки обізнаним. Любити дітей мало, потрібно розуміти їх, а цього необхідно вчитися. Саме про це ми сьогодні з вами поговоримо.

Обговорення правил групи (3 хв.)

Мета: спрямувати увагу учасників на дотримання правил роботи тренінгової групи.

Вправа-знайомство «Це моя дитина» (5 хв.)

Мета:  ознайомити батьків із позитивними характеристиками свої дітей.

Психолог. Пропоную кожному учаснику записати на смайлику 10 позитивних характеристик своєї дитини. Почергово представте   свої доробки та прикрипіть їх на плакаті із сонцем.

Наприклад: «Моя дитина:

–         чесна;

–         відповідальна;

–         розумна;

–         гарна;

–         добра…

Я (ім’я) – матір/батько цієї чудової дитини».

Психолог. Сонце – символ тепла, доброти, світла. Ваші діти для кожного з вас– це також, певною мірою, сонечко, сенс життя. У когось цей сенс життя єдиний, у когось їх декілька.

Вправа «Поява дитини в сім’ї та її психічний розвиток» (10 хв.)

Мета: розглядати моделі розвитку дітей залежно від того, коли дитина народилася (першою, другою чи третьою).

Психолог. Шановні учасники! Пропоную вам об’єднатися в такі групи: «старші», «середні», «молодші» та «єдині» діти. (Додаток 3)

Завдання для кожної групи – передати відчуття та риси дитини кожної групи. Як почувається дитина, як поводить себе, які риси їй властиві, коли вона в сім’ї старша, молодша, середня і єдина?

Висновок. Дійсно, діти – це стримувальний чинник. Тому під час виховання дитини батькам необхідно стежити за своєю поведінкою, адже саме їхня поведінка є прикладом для дітей. Недарма кажуть: «Не виховуйте своїх дітей, виховуйте себе, адже ваші діти все одно будуть схожі на вас.»

Вправа «Емоційна бухгалтерія» (7 хв.)

Мета: ознайомлення батьків із кількістю позитивних і негативних досягнень у процесі виховання своєї дитини.

Психолог. Шановні батьки, пропоную вам виконати незвичайну вправу.

Пригадайте і полічіть.

–         Скільки разів ви присідали, щоб поглянути дитині в очі?

–         Скільки разів були велетнем дивилися на малюка зверху вниз?

–         Скільки разів обіймали, ніжно поплескували, пестили свою дитину?

–         Скільки разів підвищували на малюка голос?

–         Скільки разів карали дитину?

–         Скільки негативних слів довелося чути дитині за день?

–         Скільки разів ви сварилися при дітях?

–         Скільки усмішок побачив сьогодні ваш малюк?

–         Скільки разів сьогодні хвалили дитину та як?

–         Скільки разів ви допомагали своїй дитині?

–         Скільки разів порівнювали свого малюка з іншими дітьми?

–         Скільки разів карали дитину своїм мовчанням?

–         Скільки справ зробили разом?

–         Скільки разів присвятили свій час дитині?

–                Чи відчула ваша дитина, що ви її любите?

Полічіть свої досягнення і поміркуйте.

Рухлива гра «Малюємо цифрами» (5 хв.)

Мета: зняти напруження через рухову активність.

Психолог. Пропоную вам намалювати в повітрі цифри різними частинами свого тіла: 1 – носом; 2 – правим плечем; 3 – лівим плечем; 4 – правою ногою; 5 – лівою ногою; 6 – ліктем правої руки; 7 – ліктем лівої руки; 8 – правою ногою; 9 – лівою ногою.

Вправа «Яблуко від яблуньки» (15 хв.)

Мета: допомогти батькам усвідомити власні негативні риси характеру та їх вплив на розвиток дитини.

Психолог. Часто ви запитуєте себе: «Чому моя дитина виросла такою неслухняною?», «Чому вона стала такою байдужою до всього?» або говорите «Постійно він потрапляє в неприємні ситуації», «Зовсім знахабнів, постійно грубіянить» тощо. Чому так трапляється, невже не догледіли?

Не завжди. Бувають випадки, коли батьки приділяють своїм дітям досить багато часу, а вони все одно неслухають, проявляють неповагу тощо. В цій ситуації спрацьовує фактор «власного прикладу».

Щоб розібратися в ситуації краще пропоную вам написати на листках у формі яблука справа – свої негативні риси характеру, поведінки, а зліва – свої негативні риси характери, поведінки, які ви помічає в своїй дитині. (Охочі діляться написаним).

Потім прикріпіть яблука на аркуш ватману, на якому зображено яблуню.

Обговорення:

  • Чи важко було написати свої недоліки в характері?
  • Чи побачили ви недоліки вашого характеру, які є і у вашої дитини?

Психолог. Як говориться в народній приказці: «Яблучко від яблуньки не далеко падає». Тож, перш ніж карати своїх дітей за їх слова та вчинки, ставте собі запитання: «Чому він виріс таким неслухняним та лінивим?» Потрібно спочатку поглянути на свої недоліки та почати виховання дитини з себе, адже кожна дитина особистість, а не наша власність. І так само діти, як і дорослі, мають свої права.

Вправа «Права дітей, батьків» (8 хв.)

Мета: більш глибше усвідомлення правових аспектів батьків і дітей.

Психолог. Пропоную вам об’єднатися у дві групи («Діти» і «Батьки»). Мета кожної групи – скласти список своїх прав. Потім слід почергово назвати ці права одне одному. Кожен учасник може відхилити якесь право або наполягти на його зміні.

Конвенція про права дитини передбачає такі права дитини:

–         на захист;

–         на медичну допомогу;

–         на відпочинок;

–         на навчання;

–         на сім’ю;

–         на інформацію;

–         на ім’я та громадянство.

Висновок. Але не забувайте, що батьки, на відміну від дітей, окрім прав, мають ще й обов’язок виховувати власних дітей, незважаючи на те, що інколи наші діти нас не тільки тішать, а й засмучують. І я вам пропоную наступну вправу.

Вправа «Риси характеру моєї дитини» (15 хв.)

Мета: побачити плюси та мінуси у характері своєї дитини, виховання. Та зрозуміти, що заважає дитині адаптуватися.

Учасникам пропонується заповнити або дати відповідь на запитання: «Що засмучує і що тішить вас у вашій дитині, вихованцю?»

 

№ н/з Що мене засмучує у дитині? Що мене тішить у дитині?
1.
2…

Потім кожен учасник записує відповіді у бланку і аналізує які риси поведінки у дитини домінують.

Вправа «Мова прийняття/неприйняття» (10 хв.)

Мета: ознайомлення батьків із ознаками мови «прийняття» та «неприйняття»  дитини в сім’ї.

Психолог. Дуже часто ми чуємо про безумовне прийняття дитини в усіх її проявах. В батьків це викликає подив і навіть протест. Усі батьки ставлять перед собою цілі: виховати самостійність, відповідальність, акуратність тощо.

Одним з критеріїв діагностики прийняття дитини може стати те, наскільки швидко і легко батьки заповнювали графу: «Що мене засмучує в моїй дитині?» Якщо легко вписували «-», але важко «+», навряд чи такі батьки приймають дитину такою, якою вона є. Однак навіть батьки, які вважають, що приймають дитину такою, як вона є, далеко не завжди можуть дати їй відчути своє прийняття. Саме тому дуже важливо навчитися говорити «мовою прийняття», не використовуючи негативних установок.

Ознаки мови прийняття: оцінка вчинку, а не особистості, похвала, комплімент, ласкаві слова, підтримка, зацікавленість, схвалення, згода, посмішка, контакт очей, вираження своїх почуттів, доброзичливість, позитивні тілесні контакти.

Ознаки мови неприйняття:  відмова від пояснень, негативна оцінка особистості, зауваження щодо невідповідності батьківським очікуванням, ігнорування, команди, накази, образа, погрози, покарання, загрозливі пози, неприязні інтонації.

Висновок. Батькам дуже важливо зрозуміти, яку роль для дитини відіграють їхні установки. Батьки – найбільш значимі для дитини люди. Вони повинні обережно й уважно ставитися до своїх словесних звернень до дитини, уникати установок, що можуть негативно позначитись на її поведінці. Поза сумнівом, більшість батьківських установок позитивні.

Притча «Батьки та діти» (5 хв.)

Мета: показати батькам «силу» спілкування, як методу виховання дитини.

Одного разу прийшли до мудреця з далекого селища люди:

–   Мудрецю, ми чули, що ти даєш всім мудрі поради, вказуєш на правильний шлях. Допоможи нам. Молодше покоління нашого селища зовсім перестало розуміти нас і так нам дуже погано живеться. Що нам робити?

Мудрець подивися на них та відповів:

–         А на якій мові ви розмовляєте?

Все старше покоління говорить на тарабарському.

–         А молоде покоління?

Задумались люди і призналися:

–         А ми їх не запитували.

–         Саме тому у вас не виходить їх розуміти.

Психолог. Наші діти не завжди нас розуміють, тому ми повинні прислухатися до них та спробувати зрозуміти їх.

Вправа «Компліменти» (3 хв.)

Мета: сприяти підвищенню психоемоційного тонусу групи, розвивати почуття власної самоцінності.

Психолог пропонує учасникам висловити один одному компліменти (по колу).

Заключне слово. Рефлексія: зворотній зв’язок від батьків.   (2 хв.)

Отже, пам’ятайте, що перед вами діти, вони поводяться відповідно до свого віку, трапляється, що їхня поведінка дратує нас, вони можуть щось не знати і не вміти. Але якщо ми любимо дітей, незважаючи на їхні витівки, вони подорослішавши, стають кращими. Лише сім’я може створити для маленької дитин унікальне середовище любові, довіри, розуміння та прийняття.

Поради психолога. (Додаток 4)

ЗАВАНТАЖИТИ ДОДАТКИ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

0
    0
    Кошик
    Ваш кошик порожнійМагазин