“Вечорниці- жартівниці”(розвага з використанням народно-ігрового фольклору) 1

Відомості про автора:
Олейнікова Ірина Юріївна
Музичний керівник
КЗ “ДНЗ (ясла – садок) №145 КТ” КМР

“Вечорниці- жартівниці”

Сценарій з використанням народно – ігрового фольклору: лічилки, скоромовки, приказки, сюжетні та безсюжетні, музичні ігри.
Для кого призначений :старший дошкільний вік
Форма проведення: розвага

Мета: виховувати любов до рідного краю, до людей, природи. Продовжувати знайомство зі звичаями, фольклором українського народу. Вчити дітей чітко виконувати правила гри, діяти швидко, спритно. Розвивати мову дітей, їх рухові уміння  і навички, співочу та акторську культуру: за допомогою лічилок, промовок, звуконаслідування, співу, народно-ігрового фольклору, тощо.

Обладнання: інтер’єр української хати: лави, стіл, українські рушники, глиняний та дерев’яний посуд.

Атрибути до ігор: торби, наголінник Кози, Рибки.

Музичні інструменти: молоточок, сопілки, дзвіночок, бубни, ложки,  бубонці, інструменти виготовлені за методикою        К. Орфа.

Хід розваги

Під українську народну мелодію заходять дівчата з господинею, підходять до столу… ліплять вареники….

Господиня: Поспішайте, дівчаточка,

Все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати…

Діти співають другий заспів пісні

І «Біля калиноньки» муз. Ю. Михайленко

(заходить дівчинка-калинонька.)

Калина: добрий день друзі, я вітаю вас! (кланяється)

Господиня: Хто ти дівчинка гарненька?

Калина: Українка молоденька

Господиня: Як тебе звати?

Калина: Я не груша, я не слива

Я калинонька вродлива.

Я стою в зеленім листі

У червоному намисті.

Господиня: Калинонька – ти наш оберіг. Символ краси, достатку,            працелюбності. Ми знаємо про тебе прислів’я:

• «Без верби та калини – нема України»
• «Калина – лікарська рослина»
• «На весні вона пишними квітами, а восени червоними кетягами.»

Господиня: Дівчата, а що можна з калини зробити?

Діти: Варення, пиріжки, лікувальний чай…

Калина: Дякую за теплі слова.

Господиня: Залишайся на нашому святі.

• Дівчина: Наліпили вареничків

Біленьких, смачненьких,

Може ми запросим в гості

Козаків гарненьких!?

2 – Дівчина: Щоб вони разом з нами

Гарно погуляли.

Українські вечорниці

З нами святкували!

(за дверима стук)

Дівчата: Наші хлопці тут як тут.

Господиня: Та це вам почулося…

Хлопці(за дверима): Дозвольте зайти до вашої хати!

Всі: Заходьте! Заходьте!

Господиня: Давно на вас чекаємо,

Свято без вас не починаємо.

У нас для кожного знайдеться і містечко і словечко

3 – дівчина: Всі шанованих гостей

Щиро ми вітаємо

Вечорниці – жартівниці

Вже розпочинаємо.

4 – дівчина: Гей, на наших вечорницях,

Хто сумний – розвеселіться!

Співи, ігри,  небилиці –

Гарні будуть вечорниці!

Господиня: Припасли для вас забав

На різний смак, кому –  казку,

Кому – правду, кому – пісеньку…

Хлопці: Дівчата! Нумо позмагаємось,

Хто кого переспіває?

діти співають по черзі:

ІІ укр. нар. пісню «Ой лопнув обруч»

Дівчата: Ой лопнув обруч коло діжечки – 2 рази.

Хлопці: Дівчата мої сироїжечки – 2 рази.

Дівчата: Ой лопнув обруч  тай коло барила – 2 рази.

Хлопці: Дівчина козака – сім раз обдурила – 2 рази.

Господиня: Які молодці, гарно ви співаєте,

А чи вмієте ви жартувати?

(всі сідають, залишаються 2 хлопця)

Жарти

***

1 – Федул! Чого губи надув?

2 – Рубаху пропалив.

1 – Можна зашити?

2 – Голки немає…

1 – А чи велика діра?

2 – залишилися тільки камір та рукава!

 

***

1 – Сава! Чого із лісу не йдеш?

2 – Так ведмедя спіймав!

1 – Веди його сюди.

2 – Так він не йде!

1 – Тоді сам іди.

2 – Так він не пускає!(діти сміються)

Господиня: Дівчата! Пора вже вареники варити!

Дівчата: Немає солі!?

Господиня: Треба піти до баби по сіль.. Хто піде?

(виходить пара дітей, встають навпроти одне одного)

ІІІ Гра «До баби по сіль»

Діти стоять парою один навпроти одного.

1 дитина: Підеш до баби  по сіль?

2 дитина: Піду!

1 – А не боїшся її псів?

2 – Ні!

1 – Зараз подивимось. Чи не злякаєшся?

(1 дитина – сплескує перед очима другого в долоні… якщо той кліпне, то боїться, а як витримає не боїться….)

Господиня: Ну, що ж сіль дістали, можна варити рибку! Попробую вибрати  рибку лічилкою:

Укр. нар. лічилка «Гадулька»( Вибираємо 2 рибки)

 

 

 

 

Гадуль, гадуль, гадулька

Де ж ти моя зозулька?

По полю літала,

Пір’ячко збирала

Один, два, три

Годулькой будеш ти!

ІV Музична гра «Варена рибка»

Діти, взявшись один за одного, крокують під тупцем, приспівують:

Вареної рибки

Держімося кріпко:

Як хто увірветься,

Тому не минеться.

Держіть, не пускайте!

Діти під музику рухаються поки хто із них не відірветься …

(стук у двері, під укр. нар. музику заходять два Паньки (дорослі) з мішками: один іде швидко, підстрибом, інший повільно, тягнучи мішок по підлозі)

Панько: Здоровенькі були, люди добрі!

Грицько: Здрастуйте, люди веселі, уклін вашій оселі!

Господиня: А що привезли – каченят чи  маленьких поросят?

Що в мішках у вас –  халва чи квас!?

Панько: У нас не квас – це раз! І не халва – це два!

Гриць: Немає каченят, немає і маленьких поросят!

Господиня: Та навіщо ж було такі великі торби везти?

Панько: Приїхали не торгувати, а вас дорогенькі, звеселяти!

Грицько: На людей подивитись, себе показати.

Господиня: То проходьте до нас шановні… А звідки ж ви приїхали і як вас      звати – величати?

Панько: Є таке одне ду-у-у-же  розумне село – Паньківка!

І я, Панько з Паньківки.

Гриць: А я Грицько з Паньківки. У нас у селі дуже люблять загадувати     загадки, та не прості, а хитрі!

Господиня: Діти, спробуємо відгадати загадки.

 

Панько: Під яким деревом сидить заєць, під час дощу!

(під мокрим)

Гриць: Стоять дві берези, на кожній росте по чотири шишки. Скільки всього   шишок?

(на березі не ростуть шишки)

 

Панько: Що легше – кілограм вати, чи кілограм заліза.

                                                                                         (однаково)

Гриць: Ти бач які розумні.

Господиня: Шановний, Гриць, а ми з вами раніше не зустрічалися?!

Гриць: Так! Я восени до вас заходив у гості.

Господиня: А ми знаємо про вас пісню. Діти, давайте пограємо з Грицем.

 

VІнсценівка на укр. нар. пісню «Грицю, Грицю, до роботи…»

 

VІ Гра – пантоміма «Що ми робимо?»

 (діти показують рухами різну працю, Гриць намагається відгадати)

Гриць: Які моторні та працьовиті ваші діти, скільки вони всього вміють…

Господиня: Дякуємо за гру,  Гриць, сідай відпочинь.

А скажіть шановні Паньки Що ж усе таки у ваших мішках?

Панько: У моєму мішку призи, які я отримав за участь  в конкурсі «Кращий    Панько у Всесвіті!». Тут різні коштовності: і блискучі діаманти і золото…

Гриць(тихо в бік): Ага … дірка від бублика!

             (голосно) Ну, відкривай свою  торбу, показуй дарунки.

Панько: Треба всім у коло стати –

В гру з торбиною пограти!

 

VІІ Українська нар.  музична гра «Котилася торба»

(діти витягають сопілку)

Господиня: То ж з сопілкою пограймо, всіх навколо звеселяймо.

(роздає дітям 5-6 сопілок)

Панько: Як сопілка буде грати

Можна діточкам гуляти!

Як сопілка замовкає,

Все довкола завмирає.

Гриць: А я стежитиму пильно,

Чи усі стоять спокійно.

VІІІ Музина гра «Сопілка»

 

Діти співають: Сопілочка виграє,

Сумувати не дає.

Сопілочка, гучно грай

Всіх довкола звеселяй.

(під укр. нар. музику діти «грають» на сопілках, інші діти танцюють…Музика затихла – діти намагаються не рухатися… хто ворухнеться – вибуває з гри…)

Господиня: Гриць, а що в тебе а торбі?

Гриць: Я в конкурсах не змагався, а перемагав. Тому у мене є наголовник і      дзвоник.

Господиня: Діти, в яку гру ми можемо заграти з цими предметами?

 

ІХ Рухлива гра «Коза, Коза – ме!»

Господиня  іде з дзвіночком по колу. Усі співають лічилку та обирають Козу:

Раз, два, три, чотири,

Козі дзвоника вчепили.

Коза бігає, кричить,

Просить дзвоник відчепить.

З’ясувавши хто Коза – діти ведуть діалог з Козою, які стоять поодаль від неї.

Всі: Коза, коза – Ме! Де була?

Коза: Коней стерегла.

Всі: І-го-го. А де коні?

Коза: В ліс пішли.

Всі: О-го-го. Де той ліс?

Коза: За горбком.

Всі: Ой-ой-ой. А де гора?

Коза: За річкою.

Всі: Буль-буль. А річка де?

Коза: Гуси випили.

Всі: Га-га-га. А де гуси?

Коза: Та порозбігалися ….

Коза ловить тих, хто її дражнив, усі – навтьоки, ховаються в умовний будиночок, в якому є один дзвіночок. Хто перший прибігає та подзвонить – стає Козою.

Гриць: Ой ще у моєму лантусі є молоток, а що з ним робити я не знаю.

Х Укр. нар. гра «Бочка»

Господиня: Навчимо Гриця? Давайте оберемо Бондаря…

 

 

Куй, куй чобіток

Подай, бабо молоток,

Не подаси молотка –

Не підкую чобітка.

 

(виходить обраний хлопчик, йому дають молоток він починає стукати)

Діти: Бондарю, що ти робиш?

Бондар: Бочку збираю!(звертається до дітей)

• А ну, бочка, збирайся

Дощечка до дощечки складайся.

(діти утворюють коло щільно ставши плечима одне до одного, Бондар стоїть в колі. Діти під тупцем ідуть по колу, примовляючи:)

Котилась велика бочка

З маленького горбочка

Та об землю, трісь–трісь! (плескають в долоні)

Та об землю, трах-трах! (стукають по колінах)

Розбилася так…

(діти розбігаються, а Бондар ловить їх, кого спіймав той і Бондар)

Панько: Давайте ще подивимося, що в моїй торбі?

 

ХІ Гра «Котилася торба» – дістають дерев’яні ложки.

 

Панько: О це так-так! Замість коштовних речей дерев’яних ложок надавали. (віддає їх вихователю)

7 Хлопчик(бере ложки): Ложки наші тук – тук – тук

На все місто чути звук.

Гриць(заглядає в торбу): Так, а це що таке. Оце так нагорода! Треба ж неабияку клепку в голові мати, щоб придумати як оцю ложку використати…

Господиня: Не засмучуйтеся Паньки, дівчата вам заграють залюбки. (роздають дівчатам «незвичайні» ложки: з горіхами, жолудями, вермішеллю, ґудзиками)

Господиня: Агов, музики, не мовчіть

Інструменти всі беріть. (діти беруть інструменти)

8 Дитина(б’є в бубон): Бам! Бам! Бам!

Щастя дай Боже вам.

9 Дитина(дзвенить горіхами): Клім! Клім! Клім!

Годі бути сумним!

10 Дитина(дощечка з горіхами) Хурли! Хурли!

Щоб здоровими були!

ХІІ Гра  «Оркестр» укр. нар. мелодія

Панько: Добре було гостювати,

Час додому вирушати.

Гриць: А як же вареники? Казали, що будуть.

11 Дитина: Вас чекають  у макітрі

Вареники дуже ситні,

Білолиці, круглолиці –

З української пшениці.

12 Дитина: Покуштуйте, просим щиро,

Вареники наші з сиром,

Вареники  не погані,

Вареники у сметані!

Господиня: Ми сміялись веселились

От і свято закінчилось

Прошу гості. Прошу сісти

Вареники будем їсти.

Гриць: Хай погане все минеться

Всім вам весело живеться!

Панько: Про Паньків не забувайте

Якось в гості завітайте.

(Всі  сідають за столи і пригощаються варениками).

Смачного!