Конспект заняття Тигра і буква «Т»

Допомагає Фантація Залишити коментар

Мозгова Юлія Василівна
Вихователь
м.Київ ДНЗ №800

Для кого призначений: cередня група (педагогам)
Спрямованість змісту:
фізична культура (з елементами психогімнастики)

Допомагає Фантація

Всі ми помічали, як діти реагують на звуки гарної музики: личка розквітають усмішками, руки починають плавно  рухатися, ніжки переступають у такт мелодії… Їм, маленьким непосидькам, одразу ж хочеться танцювати, імпровізувати. Однак подібний стан буває зумовлений не тільки музикою, а й поезією, тобто текстом, що супроводжується мелодією. Ось тому, шукаючи засобів, аби зацікавити дітей заняттями з фізичної культури, значну увагу почали приділяти пластиці рухів, умінню відповідно до характеру музики чи поведінки персонажа змінювати пози й ходу. Це й є змістом творчих завдань, запропонованих дітям  на заняттях з фізичної культури.

Наприклад, щоб зробити програму ходьби якомога цікавішою, заздалегідь продумувати ролі, що в них перевтілюються вихованці. Скажімо, пропонується  гра: «Наш поїзд їде в густому лісі…Ось, скільки тут смачних ягід! Нумо, клишоногі ведмедики, вилізаймо з вагонів. Щось мої ведмедики лінькуваті та насуплені, мабуть, перед тим заснули. Та ось покуштували ягід і пожвавішали, повеселішали». Обов’язково заохочувати тих дітей, які добре впоралися зі своєю роллю. (Погляньте на «ведмедиків» Сашу, Віку, Катю. Вони облизують язичками губи і гладять себе по животиках – смачно!)

Під час заняття образи змінюються. Діти перевтілюються то в зайчиків (причому в кожного своє уявлення про цей персонаж – хтось просто намагається стрибнути якомога далі, хтось удає «боязкого куцохвостого»), то у жабок. Один хлопчик порадив: «Краще стрибати тільки на задніх лапках, а руки тримати сторчма, щоб пальці були розчепірені, – так буде смішніше». І така можливість виявити елементи творчості найбільше тішить дітей.

На заняттях використовуються етюди, де діти мають зобразити кількох персонажів з різними характером (наприклад, «Цуценя і кішка»). Не менш цікаві для дошкільнят ігри-вправи з уявними предметами. Як от: «Уявіть, що ви взяли в руки великий м’яч. Підкиньте його, впіймайте…» Не всі могли одразу сприйняти такі правила, але поступово освоїлися і грали з великою втіхою. Так народилися ігри «Футбол», «Перетягування каната» тощо. Діти цікаво передавали мімікою і жестами свої емоції, удавали, яких великих зусиль докладають, як хочеться їм перемогти. Проводили ігри і такого типу: всі ставали у коло і за сигналом починали під музику робити довільні пластичні рухи, підкріплюючи їх мімікою. За наступним сигналом всі завмирали, а вихователь відгадував, кого саме відображали діти.

 

Пропоную конспект фізкультурного заняття для середньої групи за мотивами казки «Коза і семеро козенят» ( з елементами психогімнастики).

Мета : закріплювати різновиди ходьби, підскоків, вправляти у підлізанні під уявний предмет, метанні на дальність, формувати вміння швидко реагувати на сигнали під час гри у футбол. Вчити передавати мімікою та рухами характерні ознаки тварини чи рослини. Розвивати творчу уяву, спритність, виховувати сміливість.

Підготовча робота : розучування ігор-вправ з елементами психогімнастики, читання казки «Коза і семеро козенят», обговорення характерів та поведінки її героїв; оволодіння елементами гри у футбол з уявним м’ячем.

Заняття проводиться з музичним супроводом. Характер музики змінюється залежно від образів і рухів.

Хід заняття

Вихователь заводить дітей до залу, оформленого на зразок лісової галявини.

– Жила собі в лісі казочка. Казочка про маму, козу і…(діти підказують) її сімох маленьких діток-козенят. Але на тому, про що ми читали в книжці, пригоди козенят не закінчилися. Зараз ми з вами спробуємо уявити, як вони живуть і бавляться.

Лунає музика. Діти в колоні, поклавши на плечі одне одному руки, виконують ходьбу, що чергується з кроком на місці.

Вихователь (мама-каза) пропонує прогулятися в лісі:

– Гляньте, який густий ліс перед вами. Йдіть уважно – приставляйте п’явочку до носка. А тепер заплющіть оченята, – чи зумієте пройти і не впасти? А яке повітря в лісі запашне (розбрискуються аерозолі з настоїв цілющих трав). Вдихніть його на повні груди, видихніть. Ще раз…

– Увага , перед вами глибокий яр. Хто з козенят зможе перестрибнути його?

Діти виконують стрибки через уявну перешкоду (3-4рази), вихователь називає тих, хто стрибнув далі.

– Ось дерева вже не так густо ростуть, крізь них і сонечко пробивається. Ой , яке яскраве, аж очі ріже (діти долонями затуляються від уявного сонця, заплющують очі, сміються). Сонечко землю нагріло, аж гаряче ніжками (діти виконують підскоки то на одній, то на другій нозі, дмухають на ту ніжку, якій гаряче).

-Чи не буде раптом грози?  Он  велика хмара вже сонечко закрила, злива почалася. Мерщій ховаймося !

Діти , удаючи, що злякалися, виконують біг по залу врізнобіч, ховаються під уявними деревами.

– Ущухла злива. Знову   сонечко засяяло. Як хороше дихається! (Діти, виконують кілька вправ на регуляцію дихання).

– Дерева великі у лісі стоять он які (діти піднімаються навшпиньки, похитують руками над головаю, мов вітер гілки гойдає). А травичка низенько стелиться …(Присідання). Понад квіточками метелики літають (імітація рухів),дзвіночки лісові їм підспівують «дінь-дон» (нахили тулуба вперед-назад). Павучок по землі повзе (просування з опорою на руки і ноги догори животом). Зайчик сірий від кущика до кущика стрибає(імітаційні стрибки).

-Простягніть ще руки до сонечка, вдихніть пахощі лісу…(Вправи на відновлення дихання у русі).

-Вертаймося, козенята, додому, на свою галявину.

Діти підлізають під уявними гілками то правим, то лівим боком. Йдуть навкарачки , щоб не побачив вовк, відлякують вовка, імітуючи метання шишок.

-Ось ми і вдома. Я піду ненадовго, а ви тут сидіть тихенько, бо раптом вовк прийде !

Діти удають, як вони бешкетують без мами,- співають, танцюють, стрибають… Аж    раптом чути тупіт – це, мабуть вовк. Діти удають, ніби налякалися, ховаються. Але повертається мама, і всі біжать до неї з радісними личками. Мама пропонує козенятам погратися у футбол (уявним м’ячем ). А потім малята удають, що перетягують канат. Ой, важко ж було! Всі попадали на траву, розслабилися, щоб трішки перепочити.

-Гляньте , мої любі, сонечко вже заходить. Усміхніться йому ще раз, попрощайтеся з веселим днем.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *