Конспект заняття для дітей старшого віку Тема: «Скарби українського народу»

Відомості про автора:

Красько Тетяна Михайлівна

вихователь

КУ Сумський спеціальний навчально-виховний комплекс № 37 «Зірочка»

Конспект заняття.

 для дітей старшого віку з порушеннями зору.

Спрямованість змісту: патріотичне виховання

Вікова группа  старша

Тема:   «Скарби українського народу»

Мета: розширити і поглибити знання про красу української мови за допомогою усної народної творчості (пісні, казки, заклички, потішки, забавлянки, ігри, загадки, скоромовки, прикмети);  продовжувати вчити чітко, диференційовано користуватися інтонаційними засобами виразності при декламуванні віршів, мелодійністю при співі. Систематизувати знання про народний фольклор, українську мову та літературу. Формувати вміння усно, логічно правильно передавати почуте, побачене. Активізувати словник образними виразами рідної мови. Розвивати зорове, слухове сприймання, орієнтацію у міжпросторі, активізувати сприйняття предмету в різних модульностях (обємні та площинні зображення). Закріпити способи сприйняття навколишнього середовища на полісенсорній основі з послідуючим омовленням того, що спостерігалось. Розвивати прослідковуючу функцію очей. Виховувати  почуття патріотизму, національної гордості, любов до рідної мови.

Корекційна мета: вчити словесно оформлювати те, що сприймається в процесі спостереження. стимулювати мовну активність дітей шляхом діалогу. Корекція особистості, пробудження впевненості в своїх силах.

Тип: фронтальне заняття

Вид: комплексне

Обладнання(Матеріал):  художне слово, карта-схема,  скриня, кошик, торбинка, візок, кінь-гойдалка, лялька,  слова- підказки,  предметні  та сюжетні картинки до дидактичної гри «Народна торбинка».

Хід заняття:

Вихователь.

-Добрий день любі діти. Погляньте, скільки гостей до нас завітало. У нас, українців, існує добрий звичай: коли гість заходить до нашої оселі, ми вітаємо його, зичимо йому здоров’я. Давайте привітаємось з нашими гостями.

Діти, у мене для вас сюрприз. Погляньте на цю карту.

Гімнастика для очей.

Ця карта –  не проста,

Ця карта –  чарівна,

До скарбів народної мудрості,

Приведе вона.

Тож часу не гаймо,

В похід вирушаймо.

Ми картинки розглянемо,

І всі завдання вирішимо.

Крок за кроком   крокуємо,

До скрині ми мандруємо.

Ви вже зрозуміли, що нам потрібно дібратись до скрині. В неї ми будемо накопичувати  скарби народної мудрості.

-Погляньте на карту, на ній є підказки. Розгляньте картинку і   згадайте як розпочалося ваше життя, дитинство. Так, воно розпочиналося з колискової пісні. (Чути плач дитини, діти шукають в груповій кімнаті ляльку, в колисці знаходять слово-підказку «колискові», яке викладають на фланелеграфі. Всі інші слова-підказки також потрібно викладати на фланелеграф.) Діти, як можна заспокоїти дитину? Хто знає колискову пісеньку? (Виконання дітьми колискових). Ви прослухали пісеньку, яка вона? Які ви можете сказати пестливі слова про колискову пісню?

Дидактична вправа «Колискові пісні які?»

Діти підбирають слова-прикметники.

А чим ще можна  заспокоїти дитину? Давайте знайдемо підказку. Діти знаходять в групі під музичний супровід книгу). А вам читають казки? Напевно ви знаєте багато казок. Давайте перевіримо це.  Будьте уважні.

Дидактична гра «З якої казки».

  1. Були собі дід та баба, та такі убогі, що нічого у них не було. От раз дожились вже до того, що не стало у них і хліба – й їсти нічого. Дід і каже… (Колобок).
  2. А мишенят і кликати не треба: вони вже сиділи за столом..(Колосок).
  3. Мій котику, мій братику! Несе мене лисиця за крутії гори за бистрії води. (Котик і півник).
  4. Ходи Жучко, не біжи, нам ріпку вирвати допоможи…(Ріпка).
  5. Оленка показала Івасику, як на лопату сісти…(Івасик-Телесик).
  6. Принесли козенята ножниці і голку з ниткою…(Вовк і семеро козенят).
  7. Не послухав брат сестричку і напився з копитця…(Сестриця Оленка і братець Іванко).
  8. Поїхав дід на ярмарок і купив собі козу…(Коза-дереза).
  9. Пішов дід до лісу та й загубив…(Рукавичка).
  10. Жили собі колись давно Лисиця та Заєць…(Заєць та Лисиця).
  11. Одного разу пішла жінка на річку прати, коли котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й з’їла… (Котигорошко).
  12. Ось лисиця їде на вовкові і тихенько співає: «Битий небитого везе! Битий небитого везе!»… (Лисичка-сестричка і вовчик-братик).

( За кожну вірну відповідь діти отримують фішку). Молодці! Ви справді знаєте багато казок.

Погляньте на наступну картинку-підказку. Що це, і що з ним робити? (Зображення коня-гойдалки). Чути іржання коня, на звук діти шукають підказку.) Якщо ви думаєте що гра – це пустощі, то ви помиляєтесь. Гра – це своєрідне мистецтво. І ми з вами знаємо багато народних ігор. Згадаємо їх. Ви згадали гру «Подоляночка», давайте зіграємо в неї. Як ви обираєте ведучого під час гри? Що ви використовуєте? Звичайно лічилки. Знайдемо це слово. Ви чудово справились з цим завданням. Давайте станемо в коло і згадаємо лічилки.

Народна рухлива гра «Подоляночка».

(За допомогою лічилки обирають « Подоляночку»)

– Діти, зверніть увагу на карту. Ви хочете дізнатись що це за торбинка зображена на карті? Це –  «Народна торбинка», в ній «заховались»  прикмети. Але спочатку потрібно знайти торбинку. (Пошук дітьми  торбинки). Наші предки свій мудрий життєвий досвід передавали з покоління в покоління за допомогою прикмет, які допомагали знайомитись з рідною природою, пізнавати її, вчать передбачати певні зміни в стані погоди.  Давайте «знайдемо» їх.

Дидактична гра «Народна торбинка».

За допомогою предметних та сюжетних картинок діти повинні згадати прикмету.

Дуже часто ми спостерігаємо за сонечком, а якщо його немає, що ми говоримо. Звичайно це заклички. А як ми їх говоримо тихо чи голосно. Чому потрібно закликати голосно. Покажіть як це потрібно робити.

Як ви чудово розмовляєте. А допомагають вам в цьому скоромовки. Їх склав народ. Вони легко запам’ятовуються, але їх важко вимовляти. Давайте порозважаємося скоромовками. ( Діти розповідають заклички, скоромовки).

Також на нашій карті є корзинка –мудринка, в ній зібрана мудрість нашого народу. Українська мова виховує дітей, а допомагають їй у цьому прислів’я, приказки, які склав наш народ. Як гарно звучить українська мова в прислів’ях, приказках. Це влучні, короткі з повчальним змістом вислови.  В них виражена мудрість народу. Упродовж віків рідне, українське слово оживляло душу, вчило бути чесним, сміливим, любити свій край, рідних людей. Давайте зіграємо у гру, яка допоможе нам згадати  прислів’я.

Дидактична гра «Закінчи прислів’я».

(Діти підбирають слова-закінчення до прислів’я).

  1. Слово до слова – зложиться… (мова).
  2. Від теплого слова і сад…( цвіте).
  3. Хліб – всьому…(голова).
  4. Тихше їдеш – далі…(будеш).
  5. Поспішиш – людей…(насмішиш).
  6. Книга вчить, як на світі …(жить).
  7. Хоч лютий лютує, а вже весну…( чує)
  8. Хочеш їсти калачі не сиди на… (печі).
  9. Від ласкавих слів затихає …(гнів).
  10. Не кидай слова на…( вітер).
  11. Правда дорожча за …(золото).
  12. Вмієш казати, вмій і…( мовчати).

Вас напевно зацікавив візок, що зображений на карті. Він також незвичний. Цей візок для загадок.  А чи знаєте ви, що їх також склав народ. Українські загадки – маленькі перлини народної творчості. Вони навчають нас міркувати, бути більш уважними, кмітливими.

Хто загадку відгадає,

Той усе на світі знає.

Ну ж бо, малята,

Спробуйте загадки відгадати!

Дидактична гра «Відгадай загадку».

  1. В теплий дощик народився,

Парасолькою накрився,

Може б з лісу пострибав,

Якби другу ногу мав! (Гриб).

  1. Літом виростають, а восени опадають. (Листочки).
  2. Ліз карасик через перелазик та в воду – плюх. (Кухоль).
  3. Парубійко я вродливий,

Дуже гарний, не шкодливий,

І росту собі на волі –

На городі і у полі,

Квіт до сонця повертаю,

За те й назву собі маю. (Соняшник).

  1. Сторожем не служить, а всіх рано будить. (Півень)
  2. Спереду – рогач, а на хвості – квач.

Огрядна, боката на молоко багата. (Корова).

  1. Хвіст гачком, а ніс п’ятачком. (Свиня)
  2. У воді вона живе, дзьоба не має, а дзьобає. (Риба).
  3. Їсти не просить, влітку і взимку одне вбрання носить. (Ялинка).
  4. Ворушаться у квітки

Всі чотири пелюстки,

Я зірвати її хотіла,

Вона спорхнула і полетіла. (Метелик).

  1. Прилетіло сонечко

На мою долонечку,

Крильця червоненькі,

Цяточки чорненькі,

По всіх пальчиках ходило,

З мізинчика полетіло. (Сонечко).

  1. Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква).

(За кожну вірну відповідь діти отримують картинки-відгадки. Які потрібно «відремонтувати», вставить фрагмент картинки, якого не вистачає.). З цим заняттям ви чудово справились.

Підсумок заняття.

  • От ми і дібрались до скрині, але вона пуста. Що в ній повинно лежати?
  • Які це скарби?
  • Сьогодні на занятті ми з вами зібрали скарби народної мудрості.
  • Що ми з ними зробимо?
  • Вірно, покладемо до нашої скрині, в яку будемо і надалі накопичувати скарби народної мудрості.

Залиши перший коментар

Зашили коментар

Ваш email не буде публікуватися.


*