Стаття "Алгоритм впровадження кваліметричної моделі оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку в ЗДО"

Цифровий ресурс „ Нестандартні форми взаємодії ДНЗ і батьків ” Залишити коментар

Сертифікат № DS036

Відомості про автора:

 Максименко Олена Олександрівна
Вихователь
с.Мошни Черкаської області Черкаського району

Для кого призначений: вихователям, батькам

НЕСТАРДАТНІ ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ДНЗ І БАТЬКІВ

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нероздільне і одвічне коло.

Б. Олійник.

 

Виховання дітей належить до найдавніших проблем, що їх розв’язати і вирішити прагнуло людство впродовж багатьох історичних періодів. У глибоку давнину виховання вважали чи не одним із найважчих занять, мистецтвом із мистецтв.

Мати і батько – головні зодчі людства. Головне їх завдання – з перших років готувати дітей до життя, адаптуючи їх до умов суспільного середовища. Обов’язок родини – формувати в єдності душу і тіло дитини,  виховувати повноцінну людину, корисну для суспільства . „ Душа дитини в роки од 2 до 7 найбільш чула й вразлива й в цей час найкраще треба її плекати й пильнувати, щоб і серце, й воля, й розум, а також й тіло розвивалися цілком нормально.” [ 8.205] Батьки мають бути еталонами чеснот і високих моральних якостей, оскільки є зразками для наслідування з боку дітей.

„ Є в світі десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт: один будує залізницю, другий зводить житловий будинок, третій вирощує хліб… Та є в світі

найуніверсальніша – найскладніша й найблагородніша робота, єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім’ї – творення людини.” [ 7. 410-411]

Найближчі соціальні інститути, оточення дитини, мають навчити її бачити, розуміти і цінувати прекрасне у різних видах мистецтва, у природі, у взаєминах між людьми та ін. Нажаль, у багатьох батьків недостатньо знань з психологічної та педагогічної галузей науки щодо методів вирішення проблем розвитку та виховання сучасних дітей дошкільного віку. На сьогодні, дбаючи більше про свої матеріальні блага, ніж про духовно-моральні цінності дитини, дорослі не замислюються про наслідки у перспективі, як для себе, так і для самої особистості дошкільника. Відсутність тепла рідного дому, брак спілкування з найріднішими людьми часто утворюють тріщину в стосунках. З’являється глуха стіна, крізь яку не можуть почути ні батьки дітей, ні діти батьків. Тому головну роль у всіх виховних аспектах завжди відігрівало і продовжує відігрівати зростання дитини в родинному колі, адже родина – перший суспільний щабель у житті людини. Сімейне оточення  направляє її свідомість, волю, почуття;під керівництвом батьків дитина набуває свого першого життєвого досвіду, елементарних знань про навколишню дійсність, культуру поведінки і спілкування, навички співіснування в суспільстві тощо.

Тому в роботі вихователя дитячого дошкільного закладу для отримання позитивних та плідних результатів в роботі необхідною та важливою складовою є співробітництво з родинами вихованців.. Тісний контакт з батьками вихованців має на меті надання батькам допомоги в актуальних виховних питаннях, сприяє формуванню взаєморозуміння в родинно-педагогічному колективі, обміну виховним досвідом. Від гармонізації взаємин педагогів і батьків, від вироблення єдиної стратегії виховання малюка, залежить, якою буде людина в майбутньому, її розум, душа, а також поведінка, зумовлена наявністю чи відсутністю тих чи інших моральних якостей.

Останнім часом суспільство відчуває потребу, що постійно зростає, щодо консультативної та цілеспрямованої роботи з батьками.

Щоб набути позитивного імпульсу у вихованні дітей, батьки повинні самі усвідомити можливість і необхідність свого внутрішнього зростання, з чого саме і починається виховання батьків.

„ Виховання батьків” – міжнародний термін, під яким розуміють допомогу батькам у виконанні функції вихователів власних дітей, батьківських функцій.

Беручи до уваги єдине розуміння результату освіти і виховання педагогами та батьками, взаємодія з батьками у дитячому садочку проводиться за такими напрямками:

  1. Профілактична, роз’яснювальна робота з усіма категоріями батьків з питань здоров’я дітей, формування особистості та індивідуальна виховна робота.
  2. Виявлення проблемних сімей, дітей, які мають певні особливості. Корекційна робота з ними.
  3. Захист прав дитини.

Всю роботу з батьками  вихователі здійснюють  у декілька етапів.

 Перший етап – щорічне обстеження на початку навчального року батьківського контингенту дитячого садка та аналіз його складу. Необхідно виявляти також запити батьків, потреби в освітніх послугах та оцінку роботи колективу. Ефективними методами і прийомами діагностики сімей є: анкети, опитування, бесіди, відвідування.

Другий етап –  виявлення сімей, що перебувають у соціально-небезпечному стані. Аспекти , які визначають рівень сімей:

         – соціальні аспекти (особливості сімей за місцем проживання, соціального Статусу сім’ї)

– демографічний аспект (врахування віку, освіти батьків та дітей, структури сім’ї );

– світоглядний (світоглядні позиції, стиль сімейних стосунків, ставлення до суспільства);

– етнографічний (врахування рівня загальної педагогічної та професійної культури батьків, характер сімейних традицій, культури домашнього побуту).

Відвідування таких сімей – одна із найважливіших напрямків взаємодії  дошкільного закладу з ними. Мета таких відвідувань:

  • спостерігати за умовами, в яких виховується дитина;
  • встановлення тісного контакту з дитиною і сім’єю;
  • виявлення дітей, які мають ті чи інші проблеми психологічного плану(труднощі з адаптацією, агресивність, страхи, проблеми спілкування з однолітками, незасвоєння програми тощо);
  • надання необхідної  допомоги батькам щодо вибору правильних методів виховання  дитини;
  • розробка спільної з батьками стратегії вдосконалення виховання і навчання дітей.

Третій етап  –  планування роботи днз з сім’єю

Безумовно активний курс щодо створення єдиного простору розвитку дитини повинні підтримувати як дитячий садок, так і батьки.

Всю роботу вихователя з сім’єю   розподіляється на:

 

 

    

            Щоденне спілкування з батьками дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад, здійснюється вихователями. При цьому необхідно уникати стихійності таких контактів.

Зважаючи на  це, необхідно:

  • збалансувати частоту спілкування з батьками всієї групи;
  • планувати частоту і зміст спілкування, його мету, очікувані результати;
  • продумувати позитивну інформацію про дитину;
  • вести бесіди лише на теми виховання, навчання , розвитку і здоров’я дитини;
  • працювати над формуванням стилю спілкування ( ділового).

Щоденне спілкування має бути спрямоване на забезпечення систематичної інформованості      батьків про життя дитини у дитячому садочку  і здійснення контакту з сім’єю.

Щотижня кожен з батьків  має змогу поспілкуватися з вихователями щодо  індивідуального розвитку своєї дитини.

Щоб цей процес не був стихійним, вихователі складають графік бесід. Із батьками проблемних дітей зустрічаються усі спеціалісти згідно з складеною колективно програмою. Теми і мета бесід відображаються у планах бесід і спираються на матеріали спостережень, діагностики, програмного матеріалу.

До щотижневих зустрічей можуть належати деякі традиційні і нетрадиційні форми взаємодії з батьками, наприклад:

  • традиція „ очікуваний гість”;
  • театральні четверги;
  • тематична ігротека;
  • наша бібліотека;
  • консультативний центр „ Співбесідник.”

Щоб забезпечити присутність батьків на щотижневих зустрічах, вихователі заздалегідь цікавляться, в який із днів мама або тато кожної дитини зможуть взяти участь у зазначених вище заходах. До речі, вистачить і 3-5 гостей, щоб діти змогли відчути себе справжніми артистами або ведучими у грі.

Щомісячні форми спілкування з батьками – це:

  • різноманітні свята;
  • педагогічні вітальні;
  • батьківські клуби;
  • сімейне дозвілля;
  • походи.

Ці класичні форми роботи з батьками відомі всім і дають певний результат у встановленні доброзичливої, довірливої атмосфери, гарного емоційного настрою і середовища спільної творчості батьків. Не  потрібно відмовлятися від такої традиційної форми роботи як консультації, батьки їх потребують, і питання полягає лише у визначенні найбільш актуальних тем для консультацій і запрошенні спеціалістів з консультаційних центрів, відомих педагогів, лікарів, працівників соціальних служб тощо.

Поряд з традиційними  використовуються і нетрадиційні форми взаємодії з батьками. Їх різноманіття залежить від креативності педагогічного колективу дитсадка і бажання втілювати ці форми у життя.

Нетрадиційними формами роботи з батьками можуть бути:

  • вернісажі;
  • спільне оформлення альбомів, колекцій;
  • спільна цікава справа;
  • спільне оформлення зеленого та живого куточків;
  • виготовлення ляльок для лялькового спектаклю;
  • спільне оформлення букваря тощо.

Об’єднуючи зусилля батьків і педагогів для успішного розв’язання оздоровчих і навчально – виховних завдань  розробляються певні форми співпраці з батьківським контингентом. Наприклад, лекторій і практикум „ Будь здоровий”, змагання „ Тато, мама, я – спортивна сім’я”, фестивалі сімейної творчості, свято „ День радості і сміху”, клуб для батьків „ Сімейна круговерть”, спільні свята та театралізовані дійства, оформлення виставок дитячої творчості, нетрадиційні батьківські збори у формі „круглого столу, ,, дискусійного клубу; періодичне проведення спільних трудових справ, різних конкурсів.

Такі форми роботи цікаві батькам, тому що вони дозволяють без навчання ознайомити батьків із психолого – педагогічною літературою з виховання дітей дошкільного віку, занурити батьків у середовище педагогічного спілкування, надати зразки установок на стиль спілкування з дітьми, підвищити авторитет батьків, збільшити час для спільних справ та ігор, створити єдине освітнє товариство.

Особливої уваги потребують нетрадиційні імпровізовані свята, в яких обов’язково беруть участь і батьки. Для того, щоб зробити життя дітей більш яскравим, веселим, різноманітним, а також навчити батьків взаємодіяти з дітьми, можна запропонувати для проведення такі свята: „ Свято золотої осені”,” Свято першої сніжинки”, „ Свято сонячного зайчика”, „ Солодке свято,” тощо.

До написання сценаріїв, оформлення зали та проведення заходів   запрошуються батьки. Все це сприяє залученню батьків до кола педагогічної діяльності,  їхній зацікавленості та активній участі у навчально-виховному процесі і створенні умов для нормального особистісного розвитку дитини в сім’ї і в дошкільному закладі.

       

           ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ З СІМ’ЄЮ В МЕЖАХ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.

Сім’я і дитячий садок – два суспільні інститути, що знаходяться біля витоків нашого майбутнього. На жаль, їм не завжди вистачає взаєморозуміння, такту, щоб почути і зрозуміти один одного.

Непорозуміння між сім’єю і дошкільним навчальним закладом тягарем лягає на плечі дитини. Як змінити такий стан речей? Як зацікавити батьків роботою ДНЗ, допомогти зрозуміти важливість єдиних вимог сім’ї і дитячого садка?

Відомо, що багато хто з батьків цікавиться лише тим, як дитина їсть у дитячому садку і чи добре її одягали, вважаючи, що дитячий садок  – місце, де лише доглядають дітей, доки їх батьки знаходяться на роботі.

Тому постає завдання зближення з батьками, пошуку шляхів взаєморозуміння, ознайомлення батьків не лише з організацією педагогічної роботи з дітьми, а головне – ознайомлення з виховною метою, традиціями групи і дитячого садка.

Практика показує, що форми роботи педагогічного працівника дитячого садка з батьками вихованців можуть бути дуже різноманітними, які зближують педагога і батьків, наближають сім’ю до дитсадка, допомагають визначити оптимальні шляхи виховного впливу на дитину.

Батькам необхідно  не лише давати педагогічні знання, але й здійснювати їх практичну підготовку з питань виховання дітей.

Вибір форми і методів взаємодії – це завжди спроба допомогти сім’ї щодо виконання функції виховання дитини. Необхідно якнайшвидше зблизитися з батьками, досягти взаєморозуміння, а для цього важливо знати кожну сім’ю. Відомо, що познайомитися з сім’єю можна як до початку відвідування дитиною дошкільного закладу, так і впродовж перших місяців її перебування в ДНЗ.

Відвідування сім’ї дитини багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з’ясування умов виховання, якщо не перетворюється на формальний захід. Педагоги   заздалегідь узгоджують з батьками зручний для них час відвідування, а також визначають мету свого візиту. Прийти до дитини додому – то прийти в гості. Значить, треба бути в гарному настрої, привітним, доброзичливим. Слід забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адресу батьків, їхнього сімейного господарства, укладу життя, поради (одиничні!) давати тактовно, ненав’язливо. Поведінка і настрій дитини (радісний, розкутий, принишклий, збентежений, привітний) також допоможуть зрозуміти психологічний клімат сім’ї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У випадку, коли особистий контакт неможливий, використовують інформаційні стенди :

  1. Дошки оголошень:
  • оголошення про збори;
  • оголошення про наступні заходи;
  • інформація про навчальну, виховну, ігрову діяльність у групі;
  • щоденні розклади;
  • подяка батькам.
  1. Довідники містять більш детальну інформацію про програму: опис центрів активності; завдання розвитку дитини.
  2. Індивідуальні кишеньки до яких складаються повідомлення про останні досягнення дитини, її успіхи і нові надбання.
  3. Звіти вміщають письмові звіти про дітей повинні подаватися лише з позитивної точки зору. В них висловлюються як сильні, так і слабкі сторони дитини, але звіти не повинні містити категоричних висновків та суджень. Зміст звіту не повинен бути несподіваним для батьків. Він має містити лише ту інформацію, якою педагог обмінювався з батьками впродовж останніх днів.
  4. „ Говорять ваші діти:” висловлювання дітей на протязі дня, тижня, місяця.

Також  інші види інформації: брошури, фотоальбоми, альбоми, щоденники, закриті скриньки, інформаційні  бюлетені.

  1. 1. Брошури, що допомагають батькам ознайомитися із програмою. Вони можуть містити короткий зміст напрямів роботи та тлумачення основних підходів, що вживають педагоги.
  2. Інформаційні бюлетені, що містять :

– інформацію про різні спеціальні заходи: збори, свята,  екскурсії, спектаклі;

– опис подій, що відбуваються в ДНЗ;

– опис видів занять, що проводяться в групі, а також заходів щодо підтримки їх вдома;

– презентацію ідей, що дозволяють краще викласти тему, яка вивчається в групі;

– подяка добровільним помічникам;

– прохання принести необхідні матеріали або надати необхідну допомогу.

     3.Особисті фотоальбоми, альбоми, щоденники, що передаються від педагогів до батьків та навпаки, а також містять відомості про:

– досягнення дитини;

– особливі події;

– здоров’я дитини;

– особистісний розвиток.

У них також висловлюється подяка батькам. Цей спосіб особливо корисний таким батькам, які легко висловлюють свої думки у письмовій формі. Для тих, хто не звик, або неполюбляє користуватися такою технікою спілкування, доречними будуть інші варіанти.

  1. Закриті скриньки для пропозицій, до яких можна опускати анонімні записки, в яких батьки можуть висловити своє ставлення до групи та стану виховної роботи, внести пропозиції, зауваження щодо оформлення , надати поради тощо. На основі цих зауважень педагогічний колектив може корегувати свою роботу, робити висновки щодо питань, які хвилюють батьків.

День відкритих дверей, будучи досить розповсюдженою формою роботи, дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його традиціями, правилами, особливостями виховно-освітньої роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються  діти тих батьків, що прийшли. Можна показати фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін). Після екскурсії й перегляду завідуюча і методист розмовляють з батьками, з’ясовують їхні враження, відповідають на виниклі питання. До організації проведення Дня відкритих дверей неодмінно залучають батьків. Вони чергують, стежать за тим, щоб батьки не заважали один одному. Під час зустрічі педагоги  звертають увагу батьків на те, як у групі піклуються про здоров’я малюка:                                                                                                 наявність свіжого повітря;  систематична робота вихователя над правильною поставою дітей;   активізація рухливості дітей; запобігання втоми;  піклування про систематичні прогулянки;  демонстрація занять;  демонстрація режимних моментів;  самостійна діяльність дитини.     Після цього педагоги проводять невеличку бесіду, під час якої батьки обмінюються думками, отримують поради та рекомендації.

Бесіди проводяться як індивідуальні, так і групові. І в тому і в іншому випадку чітко визначається мета: що необхідно з’ясувати, чим допомогти. Зміст бесіди лаконічний, значущий для батьків, підноситься таким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення. Педагог повинен уміти не тільки говорити, але й слухати батьків, виражати свою зацікавленість, доброзичливість.

Консультації. Зазвичай складається система консультацій, які проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. На групові консультації   запрошуються батьки  різних груп, що мають однакові проблеми або, навпаки, успіхи у вихованні (примхливі діти; діти з яскраво вираженими здібностями до малювання, музики). Цілями консультації є засвоєння батьками певних знань, умінь; допомога їм у вирішенні проблемних питань. Форми проведення консультацій різні (кваліфіковане повідомлення фахівця з наступним обговоренням; обговорення статті, заздалегідь прочитаної всіма запрошеними на консультацію; практичне заняття, наприклад, на тему «Як вчити з дітьми вірш». Батьки, особливо молоді, мають потребу в придбанні практичних навичок виховання дітей. Їх  запрошують на семінари-практикуми. Ця форма роботи дає можливість розповісти про способи і прийоми навчання і показати їх: як читати книгу, розглядати ілюстрації, розмовляти про прочитане, як готувати руку дитини до письма, як вправляти артикуляційний апарат і ін.

Загальні батьківські збори організовуються 2-3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання фізичного виховання і проблеми літнього оздоровчого періоду і т.д. На загальні збори  запрошуються лікарі, юристи. Передбачається виступ батьків.

Групові зборів проводяться раз в 2-3 місяці. На обговорення виносять 2-3 питання (одне питання готує вихователь, по іншим можна запропонувати виступити батькам або комусь із фахівців). Щорічно одні збори присвячуються обговоренню сімейного досвіду виховання дітей. Вибирається тема, злободенна для даної групи, наприклад, «Чому наші діти не люблять працювати?», «Як виховати у дітей інтерес до книги?», «Телевізор-друг чи ворог у вихованні дітей?».

Батьківські конференції. Основна мета конференції – обмін досвідом сімейного виховання. Готуватися до конференції потрібно не менш ретельно, ніж до батьківських зборів: домовлятися про виступи, організувати консультації логопеда, лікаря, психолога, педагога; готувати виставку, магнітофонні записи; оформлювати залу, виготовляти запрошення тощо. Батьки заздалегідь готують повідомлення, педагог при необхідності надає допомогу у виборі теми, оформленні виступу. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається «для затравки», щоб викликати обговорення, а якщо вийде, то й дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї дошкільної установи, але практикується і конференції міського, районного масштабів. Важливо визначити актуальну тему конференції («Турбота про здоров’я дітей», «Залучення дітей до національної культури», «Роль сім’ї у вихованні дитини»). До конференції готуються виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, що відображають роботу дошкільних установ, і т.п. Завершити конференцію можна спільним концертом дітей, співробітників дошкільного закладу, членів сімей.

У даний час, у зв’язку з перебудовою системи дошкільного виховання, практичні працівники  ДНЗ шукають нові, нетрадиційні форми роботи з батьками, засновані на співпрацю і взаємодію педагогів і батьків. Наведу деякі із них.

Сімейні клуби. На відміну від батьківських зборів, в основі яких повчально-навчальна форма спілкування, клуб будує відносини з родиною на принципах добровільності, особистої зацікавленості. В такому клубі людей поєднує загальна проблема й спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині. Тематика зустрічей формулюється й запитується батьками. Сімейні клуби – динамічні структури. Вони можуть зливатися в один великий клуб або дробитися на більш дрібні, – все залежить від тематики зустрічі й задуму організаторів.                         Значною підмогою в роботі клубів є створена бібліотека спеціальної літератури з проблем виховання, навчання і розвитку дітей. Педагоги стежать за своєчасним обміном, підбором необхідних книг.

Враховуючи зайнятість батьків, використовуються і такі нетрадиційні форми спілкування з родиною. Як «Батьківська пошта» та «Телефон довіри». Будь-який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися за допомогою до конкретного фахівця і т. п.Телефон довіри допомагає батькам анонімно з’ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей..

Нетрадиційною формою взаємодії з сім’єю є і бібліотека ігор. Оскільки ігри вимагають участі дорослого, це змушує батьків спілкуватися з дитиною. Якщо традиція спільних домашніх ігор прищеплюється, у бібліотеці з’являються нові ігри, придумані дорослими разом із дітьми. Для батьків  педагоги часто влаштовують фотомонтажі та виставки малюнків різноманітної тематики.

Одним із видів роботи з батьками  є  анкетування. За допомогою анкет вихователі отримують дані, інформацію про будь-яку із сторін сімейного виховання від великої кількості батьків одночасно. Завдяки анкетуванню  вихователі   виявляють ступінь залучення сімей до освітнього процесу, рівень батьківських вимог, рівень педагогічної культури сім’ї.

У кожній групі працює батьківський комітет. Це теж форма роботи з батьками. Його членів вибирають  помірковано та спрямовують його роботу так, щоб він був центром ініціативи, творчості та організації усіх цікавих справ. Членів комітету вихователі залучають до написання сценаріїв, влаштування конкурсних завдань, фотографування заходів тощо.

Усі форми роботи, що проводяться в дошкільному закладі повинні враховувати такі особливості батьків:

–  право на власну думку, точку зору, систему цінностей;

– інформувати не лише про обов’язки батьків, але й про права, а ними вони можуть скористатись;

–  у готовності позитивно поставитись до проявів батьківської ініціативи і творчості та заохочувати їх;

–  вміти не лише повчати батьків, але і вчитися у них.

Доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх представників сім’ї, інших родичів, які мають стосунок до виховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з іншими сім’ями, які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей. Актуалізації уваги батьків до проблем виховання дошкільників сприяють доручення їм виступити з конкретного питання на батьківських зборах; «домашні завдання» на спостережливість; участь батьків у роботі гуртків, проведенні ігор, занять, екскурсій з дітьми; допомога у проведенні рольових і ділових ігор.

Позитивні результати у вихованні дітей досягаються за умови вмілого підбору різних форм співпраці, за активного залучення в цю роботу всіх членів коллективу ДНЗ і членів сімей вихованців. Добре, коли всі ці форми взаємодії ДНЗ з родиною мають службове розподілення.

                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     ЛІТЕРАТУРА.

  1. 1. Закон України „ Про дошкільну освіту.” Родинне сонцеколо: методичний порадник для роботи з батьками / Л.С. Калузька – Харків: Основа , 2008 – 139с.
  2. „Декларація прав дитини”. Родинне сонцеколо: методичний порадник для роботи з батьками / Л.С. Калузька – Харків: Основа , 2008 -139с.
  3. Осадча В.І. „ Творча скарбничка”.// „ Бібліотечка вихователя дитячого садка” -2004- №9-10

4    .Калузька Л. Родинне сонцеколо: методичний порадник для роботи з батьками/ Л.  Калузька – Тернопіль: Мандрівець, 2008 . –  139с

  1. Л.С. Сухарева Пілкуємось разом.Робота з батьками дошкільників / Л.С.  Сухарева –Харків: Основа,2008  – 126с.
  2. В.Л. Сухар.  Робота з родинами вихованців дитячого садка / Упоряд. В.Л.Сухар – Харків: Вид-во „ Ранок”, 2011. – 176с.
  3. В. Сухомлинський Вибрані твори у 5т. / В.Сухомлинський – Київ: Радянська школа, 1977 – Т.5. – 639с.
  4.     С. Русова Вибрані педагогічні твори / С. Русова – Київ: Освіта, 1996 – 304с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *